Орел (місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Орел (значення).

місто Орел
Орёл
Герб Прапор
Розташування міста Орел
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Центральний федеральний округ, Орловська область
Муніципальний район	4 райони
Код ЗКАТУ	401 54 401
Код ЗКТМО	54 701 000 001
Основні дані
Час заснування	1566 (460 років)
Статус міста	1708
Населення	289 503 осіб (01.01.2025)
Площа	111 км²
Густота населення	2858 осіб/км²
Поштові індекси	302000
Телефонний код	+7 4862
Географічні координати:	52°58′07″ пн. ш. 36°04′10″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
День міста	5 серпня
Відстань
До Москви (км):  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	368
Влада
Вебсторінка	orel-adm.ru.
Міський голова	Ступін Сергій Афанасійович
Орел у Вікісховищі

Оре́л (рос. Орёл) — місто в Росії, адміністративний центр Орловської області. Розташоване на Середньоросійській височині в європейській частині РФ, обабіч річки Оки та її притоки Орлика. Населення — 289 503 осіб (01.01.2025).

Історія

Орел заснований на місці злиття річок Ока та Орлик як фортеця на території Чернігівського князівства у переправи через Оку шляху Карачев — Новосиль імовірно в XII столітті. З XIII століття — у складі Карачевського князівства, а потім Звенигородського князівства. З початку XV століття ці території захопило Велике князівство Литовське. Орел (його назва могла бути іншою) був залишений мешканцями або при захопленні литовцями, або дещо пізніше — в результаті набігів кримських татар. На початку XVI століття територія увійшла до складу Московської держави. У 1566 році, за вказівкою Івана Грозного, була побудована фортеця Орел для охорони південних кордонів Московської держави.

У 1605 році через Орел пройшли війська Лжедмітрія I, у 1606 році — Івана Болотникова, взимку 1607—1608 років Орел — резиденція Лжедмітрія II. У 1611 та 1615 роках місто зруйноване польськими військами, жителі пішли у Мценськ, проте Орловський повіт, створений 1566 року скасований не був. У 1636 Орел був відновлений на колишньому місці. Фортеця скасована і розібрана на початку XVIII століття. З середини XVII століття — один з центрів хлібної та прядивної торгівлі (вивіз — переважно після Ока (сплавним шляхом, під час повені й при спуску спеціальних дамб на притоках). У 1708 році перебував у складі Київської губернії, з 1719 року — центр Орловської провінції. З 1727 року — у складі Бєлгородської губернії.

У 1780—1796 роках Орел був центром Орловського намісництва Російської імперії, з 1796 року — Орловської губернії.

У 1779 році місто було майже повністю переплановане, тоді ж річка Орел перейменована в Орлик. У 1863 р. через місто пройшла залізниця. Незабаром після цього припинилося судноплавство річкою Ока.

Під час Громадянської війни в Росії Орел став кінцевим пунктом просування Білої армії на північ під час наступу на Москву восени 1919 року.

Місто знаходилося в руках «білих» з 13 вересня по 20 жовтня 1919 року. З 1928 року Орел перебував у складі Центрально-Чорноземної області (до 1930 року — адміністративний центр Орловського округу), з 1934 року — у Курській області. З 27 вересня 1937 року — адміністративний центр Орловської області.

З 3 жовтня 1941 по 5 серпня 1943 роки Орел був окупований німецько-фашистськими військами та зазнав суттєвих руйнувань.

Економіка

Серед основних промислових підприємств міста:

• Орловський сталепрокатний завод
• завод «Научпрібор»
• завод «Дормашина»
• завод «Текмаш» (випускає технологічне устаткування для легкої промисловості)
• завод обчислювальних машин імені Руднева
• Орловський завод електронних приладів
• завод «Медстекло»
• Орловський годинниковий завод
• «Сєвєрсталь Сталеві Рішення» — частина найбільшої металургійної корпорації РФ ПАТ «Сєвєрсталь». Підприємство випускає броньові та суднобудівні сталі, які використовуються для виробництва, ремонту або модернізації зенітно-ракетних систем, реактивних систем залпового вогню, бронеавтомобілів, військових суден та ракет. Вироблені «Сєвєрсталлю» матеріали використовуються при створенні:
  • ракет «Калібр»;
  • бронетранспортерів БТР-82 та платформи «Бумеранг»;
  • бронеавтомобілів «Тигр», «Вовк», «Ведмідь», «Тайфун», «Дозор»;
  • самохідних артилерійських установок «Гіацинт», «Акація», «Мста-С»;
  • реактивних систем залпового вогню «Торнадо»;
  • зенітних комплексів «Панцирь-С1», «Тор-М2», С-300ВМ;
  • корпусів підводних човнів та фрегатів на заводах «Севмаш», «Янтар», «Адміралтейські верфі» — носіїв ракет «Калібр».

Визначні пам'ятки

Музеї

• Краєзнавчий музей з двома філіями:
• будинок-музей В. А. Русанова
• музей-діарама «Орловська наступальна операція».
• музей Івана Тургенєва з п'ятьма філіями:
• будинок-музей Леоніда Андреєва
• музей Миколи Лєскова
• музей Івана Буніна
• будинок Тимофія Грановського (Тимофій Миколайович Грановський, Петро Кирєєвський, П. І. Якушкін, Дмитро Писарєв, Марко Вовчок)
• музей письменників-орловців (Афанасій Фет, Леонід Миколайович Андреєв, Іван Новиков, Михайло Пришвін тощо).
• Музей образотворчих мистецтв.

Театри

• Орловський академічний театр імені Івана Тургенєва
• «Вільний простір»
• «Російський стиль»
• Театр ляльок

Відомі особи

Уродженці міста:

• Тургенєв Іван Сергійович (1818—1883) — російський письменник, драматург та перекладач.
• Штернберг Павло Карлович — російський астроном та революційний діяч.
• Андреєв Леонід Миколайович — російський письменник та драматург.
• Ауссем Володимир Християнович — український радянський політичний діяч та дипломат.
• Назаров В'ячеслав Олексійович — російський радянський письменник-фантаст і поет.
• Томан Микола Володимирович — російський радянський письменник — автор детективних, фантастичних та пригодницьких творів.
• Георгієвська Анастасія Павлівна (1914—1990) — радянська актриса театру і кіно
• Антонов Володимир Іванович (1937—2017) — радянський і український актор

Посилання

• Орел // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 713.
• Орел. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — С. 52. (рос.)
• Офіційний сайт адміністрації міста Орла. (рос.)