Перейти до вмісту

Абе Сіндзо

Редагувати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абе Сіндзо
яп. 安倍 晋三 Редагувати інформацію у Вікіданих
Абе Сіндзо
Абе Сіндзо
96-й, 97-й та 98-й Прем'єр-міністр Японії
26 грудня 2012 — 16 вересня 2020
ПопередникЙосіхіко Нода
НаступникЙосіхіде Суґа
90-й Прем'єр-міністр Японії
26 вересня 2006 — 26 вересня 2007
ПопередникДзюнітіро Коїдзумі
НаступникЯсуо Фукуда
Народився21 вересня 1954(1954-09-21)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Район Шінджюку, Токіо, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 липня 2022(2022-07-08)[3][4][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Nara Medical University Hospitald, Кашіхара, Префектура Нара, Регіон Кінкі, Японія[5][6][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийKirigaya Funeral Halld[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиKobe Steel і Какогава Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьяпонці Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materSeikei Universityd, USC Sol Price School of Public Policyd, Seikei Elementary Schoold і Seikei Junior & Senior High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяЛіберально-демократична партія
БатькоСінтаро Абе[8][9] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЙоко Абеd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАкіє Абе
РелігіяСинто Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Підпис
s-abe.or.jp Редагувати інформацію у Вікіданих
 Роботи у Вікіджерелах
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

А́бе Сіндзо́, або А́бе Шіндзо́ (яп. 安倍 晋三, あべしんぞう, МФА: [abe ɕin(d)zoː]; 21 вересня 1954(19540921), Район Сіндзюку, Токіо, Японія — 8 липня 2022[10], Касіхара, Нара, Японія) — японський політик, колишній прем'єр-міністр Японії і голова Ліберально-демократичної партії Японії (2006—2007, 2012—2020).

Наймолодший прем'єр в історії країни; перший, який народився після Другої світової війни.

Депутат Палати представників від ЛДП (з 1993). Головний секретар і речник Кабінету міністрів (2005—2006).

Біографія

[ред. | ред. код]

Представник роду Абе з Наґато. Народився 21 вересня 1954 року в Токіо в сім'ї політика, міністра іноземних справ Абе Шінтаро (1924—1991). Онук депутата Абе Кана (1894—1946). Вивчав політологію у Японії та США. Випускник юридичного факультету університету Сейкей (1977). Стажувався в США.

До 1982 року Абе працював у приватному секторі, у корпорації Kobe Steel. Потім став секретарем батька-міністра. Він увійшов до японської політики в 1993 році, вигравши вибори до Парламенту Японії у префектурі Ямаґуті. Абе працював під керівництвом двох прем'єр-міністрів — Морі Йосіро і Коїдзумі Дзюнічіро.

В уряді останнього він обіймав посаду держсекретаря кабінету міністрів. Абе здобув широку всенародну підтримку завдяки твердій позиції щодо Північної Кореї, що забезпечило йому перемогу на виборах голови Ліберально-демократичної партії Японії і відкрило шлях до формування власного уряду.

Прем'єр Абе продовжив економічний курс попередника Коїдзумі Дзюнітіро і спромігся покращити відносини з КНР і Південною Кореєю, які погіршились за останні 5 років, через візити японських урядовців до святилища Ясукуні.

Уряд Абе провів через Парламент законопроєкт реформи освіти в Японії. Через неспроможність розв'язати соціальні питання з пенсійною реформою, його партія програла вибори до Палати радників Японії 30 липня 2007 року, поступившись більшістю місць. У вересні заявив про відмову посади прем'єра у зв'язку з ослабленим здоров'ям, передавши 25 вересня 2007 року кермо правління у ЛДПЯ і країні Фукуді Ясуо.

У кінці 2012 року ЛДПЯ повернула владу, яка до того належала демократам, на дострокових парламентських виборах. Впевнена перемога на цих виборах дозволила ліберал-демократам сформувати свій уряд, на чолі якого став Абе Сіндзо, що напередодні знову очолив партію[11].

Належав до консервативного крила ЛДПЯ. Провів успішні реформи на підтримку великого японського бізнесу (так звана абеноміка), стримав економічне падіння 2000-х років. Намагався змінити Конституцію Японії, аби перетворити Сили Самооборони на повноцінні збройні сили.

В зовнішній політиці орієнтувався на тісний військово-політичний союз із США, ізоляцію Північної Кореї, поверненні північних островів від Росії. У лівій, китайській і корейській пресі позиціонувався як націоналіст-ревізоніст, що прагнув перегляду світопорядку в Азії, сформованого після Другої світової війни.

5 червня 2015 року Сіндзо Абе відвідав із офіційним візитом Київ, у історії японсько-українських відносин це був перший візит японського посадовця рангу прем'єр-міністра до України[12].

Підтримував тісні особисті зв'язки зі 45-м американським президентом Трампом і російським президентом Путіним[13][14].

У серпні 2020 року Абе двічі лягав до лікарні. У вересні 2020 року Сіндзо пішов із посади через погіршення стану здоров'я. Він очолював японський уряд найдовше в новітній історії країни — майже вісім років[15].

Вбивство

[ред. | ред. код]

08 липня 2022 року на колишнього Прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе було скоєно збройний напад[15].

Об 11:30 за місцевим часом невідома особа двічі вистрілила Абе в спину з дробовика. Політик отримав серйозні поранення в ділянці грудей, йому зробили масаж серця, він втратив свідомість[16]. В пожежній частині, де політикові надавали допомогу, повідомили про можливу зупинку серця і легенів[15].

Об 11:50 за київським часом стало відомо, що політик помер у лікарні.

Нападника було затримано, він не чинив спротиву і спершу не пояснив своїх мотивів. Вбивцею виявився 41-річний Тецуя Ямаґамі з Нари — міста, де виступав експрем'єр[15]. Нападник був колишнім членом військово-морських сил самооборони.

У жовтні 2025 року Ямагамі зізнався в окружному суді Нари у вбивстві[17][18]. Згодом Тецуя пояснив, що вважав Абе пов'язаним із «Церквою об'єднання», яка розорила його сім'ю. За словами Тецуї, його мати пожертвувала організації $670 тисяч. На суді повідомляли, що Тецуя обрав Абе ціллю через те, що його дід, колишній прем'єр-міністр Нобусуке Кісі, начебто допоміг поширити Церкву об'єднання в Японії після її заснування в Південній Кореї 1954 року.

У січні 2026 року Окружний суд Нари засудив Тецуя Ямагамі до довічного ув'язнення[19][20].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Pletcher K. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ Tvegård A. Japans tidligere statsminister Shinzo Abe skutt og drept — 2022.
  4. ↑ Reuters: Japans tidligere statsminister Shinzo Abe er død // Aftenposten — Schibsted, 1860. — ISSN 0804-3116; 0807-2027
  5. ↑ 【速報】安倍元首相が死亡　搬送先の病院で確認　奈良市内で演説中に銃で撃たれて — カンテレ, 2022.
  6. ↑ 安倍晋三元首相死亡 奈良県で演説中に銃で撃たれる — NHK, 2022.
  7. ↑ https://edition.cnn.com/asia/live-news/shinzo-abe-funeral-japan-07-12-22-intl-hnk/index.html — 2022.
  8. ↑ １３３４日、在任歴代３位 — 毎日新聞, 2016.
  9. ↑ 安倍政権は国民の支持がカギ—平沢勝栄氏インタビュー — JanJan, 2006.
  10. ↑ Серце експрем'єра Японії Абе, який зазнав нападу, зупинилося, Інтерфакс, 08.07.2022
  11. ↑ Парламент Японії затвердив Шіндзо Абе новим прем'єром. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 27 грудня 2012.
  12. ↑ Шіндзо Абе відвідає Київ [Архівовано 10 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Голос України; Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк провів зустріч із очільником МЗС Японії Фуміо Кішіда [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Урядовий портал; Японія надала найбільшу фінансову допомогу нашій країні… [Архівовано 9 червня 2015 у Wayback Machine.] // Голос України.
  13. ↑ Putin seeks more from Abe in talks on peace treaty, disputed isles [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] // Asahi shimbun. 2019-01-23.
  14. ↑ Vladimir Putin and Shinzo Abe hail cordial Japan-Russia relations [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] // South China Morning Post. 2014-2-10.
  15. 1 2 3 4 У Японії стріляли в колишнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе, він доставлений в госпіталь. www.unian.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
  16. ↑ Замах на Абе. Екс-прем'єр Японії не подає ознак життя, - Kyodo. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 лютого 2026.
  17. ↑ Замах на Абе. Стрілець визнав себе винним у вбивстві експрем'єра Японії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 жовтня 2025.
  18. ↑ Shooter of former PM Abe pleads guilty to murder at trial. Japan Wire by KYODO NEWS (англ.). 28 жовтня 2025. Процитовано 9 лютого 2026.
  19. ↑ Shooter of ex-Japan PM Abe given life term as sought by prosecutors. Japan Wire by KYODO NEWS (англ.). 21 січня 2026. Процитовано 9 лютого 2026.
  20. ↑ Вбивцю прем'єра Японії засудили до довічного ув'язнення, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 лютого 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абе_Сіндзо&oldid=48673979