Перейти до вмісту

Ілайш Моріба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Футболіст
Ілайш Моріба
Особисті дані
Повне ім'я Моріба Курума Курума
Народження 19 січня 2003(2003-01-19) (23 роки)
  Конакрі, Гвінея Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 185 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Гвінея Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Сельта»
Номер 6
Юнацькі клуби
2008–2010
2010–2020		 Іспанія «Еспаньйол»
Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2020–2021 →  Іспанія «Барселона Б» 19 (2)
2021 Іспанія «Барселона» 14 (1)
2021–2025 Німеччина «РБ Лейпциг» 2 (0)
2022–2023 →  Іспанія «Валенсія» 38 (0)
2023–2024 →  Іспанія «Хетафе» 14 (0)
2024–2025 →  Іспанія «Сельта» 33 (1)
2025– Іспанія «Сельта» 5 (0)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІ (г)
2019–2020 Іспанія Іспанія U-17 8 (2)
2019 Іспанія Іспанія U-18 2 (0)
2024– Гвінея Гвінея (ол.) 4 (1)
2022– Гвінея Гвінея 25 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 вересня 2025.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 вересня 2024.
CMNS: Ілайш Моріба у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Моріба Курума Курума, більш відомий як Ілайш Моріба (кат. Ilaix Moriba, трансліт. iˈɫaʃ muˈɾiβə; нар. 19 січня 2003, Конакрі) — гвінейський футболіст, центральний півзахисник іспанської «Сельти» та національної збірної Гвінеї[1].

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Моріба народився в Конакрі в сім'ї матері-гвінейки та ліберійського батька[2]. Він має громадянство Іспанії та Гвінеї[3].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Барселона

[ред. | ред. код]

Моріба перейшов до дитячої школи «Барселони» з «Еспаньйолу» в 2010 році[4][5]. Його вважали одним з найкращих гравців свого покоління, тому він дуже часто грав у юнацьких командах серед гравців, набагато старших за нього[6][7]. Моріба справді виділявся у 15 років, коли зробив хет-трик проти юнацької команди «Реала» (U-19). Найвизначнішим моментом став його останній гол у тому матчі, котрий він забив з середини поля на початку другого тайму[8].

У січні 2019 року його молодіжний контракт закінчувався, й такі клуби, як «Манчестер Сіті» та «Ювентус», намагалися домовитися з гравцем про перехід, але врешті-решт він підписав рекордну угоду з зарплатнею понад 500 тисяч євро на рік і встановленим застереженням про викуп на 100 мільйонів євро[9].

Наступного сезону він підписав перший професійний контракт, ставши гравцем «Барселони Б». Свій перший гол у дорослому футболі він забив 8 березня 2020 року в матчі проти «Льягостери»[10].

У сезоні 2020—2021 років Моріба вперше був включений до заявки першої команди на матч Ла Ліги проти «Гранади», проте на полі не з'явився[11][12]. Дебютував за першу команду 21 січня 2021 року у матчі проти «Корнельї» в 1/8 фіналу Кубка Іспанії. Його замінив Серхіо Бускетс на 74-й хвилині зустрічі[13][14].

13 лютого він дебютував у Ла Лізі у матчі проти «Алавеса», який «блаугранас» виграли з рахунком 5:1. В цій грі Моріба віддав результативну передачу на Франсішку Трінкана[15]. 6 березня Ілайш забив свій перший гол у Ла Лізі у ворота «Осасуни»[16], і посів п'яте місце у списку наймолодших авторів голу в історії Барселони після Ансу Фаті, Бояна Кркіча, Ліонеля Мессі та Педрі[17].

10 березня Моріба дебютував у Лізі чемпіонів УЄФА у матчі 1/8 фіналу проти «Парі Сен-Жермен», вийшовши на заміну замість Серхіо Бускетса на 79-й хвилині зустрічі[18].

РБ Лейпциг

[ред. | ред. код]

31 серпня 2021 року Моріба приєднався до клубу Бундесліги «РБ Лейпциг» за 16 мільйонів євро. «Барселона» також залишила за собою право на 10 % від суми майбутнього продажу гравця[19][20].

За німецький клуб Моріба дебютував 3 жовтня, вийшовши на заміну на 79-й хвилині матчу чемпіонату Німеччини проти «Бохума» замість Кевіна Кампля. За клуб грав небагато, переважно виходячи на заміну. Взяв участь у 6 матчах (2 — у чемпіонаті, 1 — у Кубку проти «Бабельсберга» й 3 — у Лізі Чемпіонів), всього за клуб зіграв 100 хвилин. Результативними діями не відзначився.

Керівництво клубу вирішило віддати Ілайша в оренду до «Валенсії». Орендна угода була підписана 28 січня 2022 року та розрахована до кінця сезону 2021-22. 30 червня гравець повернувся до складу «РБ Лейпциг», проте 1 вересня знову відправився в оренду до «Валенсії».

Валенсія

[ред. | ред. код]

Вперше у футболці «кажанів» зіграв 2 лютого у матчі 1/4 фіналу Кубку Іспанії проти «Кадіса», в якому з'явився на полі на 68-й хвилині замість Тьєррі Коррейя. Дебютним матчем у чемпіонаті для гвінейця стала зустріч проти «Реал Сосьєдада». Всього за клуб провів 18 матчів, з них 4 — в Кубку. Серед результативних дій можна відзначити гольову передачу у матчі фіналу Кубку Іспанії проти «Бетіса».

Міжнародна кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебютував за юнацьку збірну Іспанії до 17 років 25 березня 2019 року у матчі відбору на юнацький чемпіонат Європи 2020 проти збірної Греції. Наступні матчі групи проти Косова та України пропустив у зв'язку з пошкодженням коліна.

Також з командою взяв участь у юнацькому чемпіонаті світу 2019 року, на якому, зокрема, вперше забив на міжнародному рівні (у ворота Камеруну). Іспанські юнаки дійшли до 1/4 фіналу, де поступилися одноліткам з Франції.

Також Моріба зіграв 2 товариські матчі за збірну Іспанії серед юнаків, що не досягли 18-річчя (обидва — проти збірної Катару).

Хоч Ілайш виступав за юнацькі збірні Іспанії, але на дорослому рівні він міг вибрати серед трьох збірних — Гвінеї, Ліберії чи Іспанії[3].

21 серпня 2021 року він офіційно оголосив про зміну футбольного громадянства, вирішивши грати за збірну Гвінеї[21].

27 грудня Моріба був включений до складу національної збірної на Кубок африканських націй 2021 року. Дебютував за збірну 3 січня 2022 року у товариському матчі проти Руанди[22].

4 липня 2024 року потрапив до заявки олімпійської збірної Гвінеї для участі в матчах футбольного турніру на літніх Олімпійських іграх 2024 в Парижі[23].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Ілайш має рідного брата Лансіне Курума, який грає у юнацькій команді «Леванте».

Кар'єрна статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 7 липня 2022
Клуб Сезон Ліга Національний кубок Єврокубки Інші Всього
Чемпіонат Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Барселона Б 2019–20 Сегунда Дивізіон Б 8 1 — — 3[a] 0 11 1
2020–21 11 1 — — 0 0 11 1
Всього у Барселоні Б 19 2 — — 3 0 22 2
Барселона 2020–21 Ла-Ліга 14 1 3 0 1[b] 0 0 0 18 1
Всього у Барселоні 14 1 3 0 1 0 0 0 18 1
РБ Лейпциг 2021–22 Бундесліга 2 0 1 0 3[b] 0 0 0 6 0
Всього у РБ Лейпциг 2 0 1 0 3 0 0 0 6 0
Валенсія (оренда) 2021–22 Ла-Ліга 14 0 4 0 — 0 0 18 0
2022–23 2 0 0 0 — 0 0 2 0
Всього у Валенсії 16 0 4 0 — 0 0 20 0
Всього за кар'єру 51 3 8 0 4 0 3 0 66 3
  1. ↑ Виступи в плей-оф Сегунди Дивізіон Б
  2. 1 2 Виступи в ЛЧ

Досягнення

[ред. | ред. код]

Барселона

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Meet Ilaix Moriba, Barcelona's Next Wunderkind. Forbes. 17 січня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 31 жовтня 2020.
  2. ↑ Quaye, Peterking (27 травня 2018). Manchester City Liberian young player Moriba Kourouma. Liberia Sports Online. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 13 січня 2022. [Архівовано 2021-04-23 у Wayback Machine.]
  3. 1 2 Mognouma, ParLamine (9 липня 2017). Nouveau Talent : À quatorze ans, Moriba Kourouma s'impose au centre de formation du Barça. Guinée Foot (фр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 13 січня 2022.
  4. ↑ Bale's agent secures €2M deal for Barcelona starlet. Diario AS. 10 квітня 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 31 жовтня 2020. [Архівовано 2021-05-21 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ilaix Moriba, Barça through and through since the age of seven. www.fcbarcelona.com (англ.). Процитовано 7 липня 2022.
  6. ↑ Next Generation 2020: 60 of the best young talents in world football. The Guardian. 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 31 жовтня 2020.
  7. ↑ Barça: Manchester city ,Chelsea et Juventus font le forcing pour Moriba kourouma. Guinée Actu Sport (фр.). 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 13 січня 2022. [Архівовано 2021-04-23 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Barcelona youth teamer Ilaix scores a hat-trick against Real Madrid. Marca. 21 серпня 2018. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 13 січня 2022.
  9. ↑ Martinez, Ferran (19 грудня 2018). Cuenta atrás por Ilaix Moriba [Countdown for Ilaix Moriba]. Mundo Deportivo (ісп.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 13 січня 2022.
  10. ↑ Barça B 3-2 Llagostera: License to dream. FC Barcelona. 8 березня 2020. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
  11. ↑ Granada 0-4 Barça: Another away win!. FC Barcelona. 9 січня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  12. ↑ Barcelona youngster Ilaix Moriba called up by Koeman for Granada. Sport. 8 січня 2021. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  13. ↑ Ilaix Moriba: I almost couldn't sleep. Marca. 21 січня 2021. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 13 січня 2022.
  14. ↑ Cornellà 0-2 FC Barcelona: Victory in extra time. FC Barcelona. 21 січня 2021. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  15. ↑ Ilaix Moriba on Barcelona debut: I have that mistake in my head. Marca. 13 лютого 2021. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 13 січня 2022.
  16. ↑ Jordi Alba and Ilaix Moriba rockets fire Barcelona into second place. Eurosport. 6 березня 2021.
  17. ↑ Ilaix Moriba scores first goal for FC Barcelona. FC Barcelona. 6 березня 2021. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  18. ↑ Paris 1–1 Barcelona. UEFA. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 13 січня 2022.
  19. ↑ TALENTED YOUNGSTER ILAIX MORIBA JOINS RB LEIPZIG. RB Leipzig. 31 серпня 2021. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. [Архівовано 2021-08-31 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Agreement with RB Leipzig for the transfer of Ilaix Moriba. FC Barcelona. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  21. ↑ Ilaix Moriba renuncia a España (ісп.). As.com. 21 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
  22. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Rwanda vs. Guinea. www.national-football-teams.com (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  23. ↑ 18 joueurs, 4 réservistes, voici le groupe retenu par le sélectionneur Kaba Diawara en vue des JO Paris 2024. Facebook (фр.). Футбольна федерація Гвінеї. 4 липня 2024. Процитовано 12 липня 2024.
  24. ↑ Lowe, Sid (17 квітня 2021). Messi stars as Barcelona thrash Athletic Bilbao to lift Copa del Rey. The Guardian. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ілайш_Моріба&oldid=46713150