Перейти до вмісту

Манчестер Сіті

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Манчестер Сіті
Повна назваManchester City Football Club
Прізвисько The Citizens («містяни»)
Коротка назва Сіті
Засновано 1880
Населений пункт Англія Манчестер, Англія
Стадіон Сіті оф Манчестер
Вміщує 53 400[1]
Власник ОАЕ City Football Group
Президент ОАЕ Халдун аль-Мубарак
Головний тренер Італія Енцо Мареска
Ліга Прем'єр-ліга
2025/26 2 місце
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна
Запасна

«Манче́стер Сі́ті» (англ. Manchester City Football Club) — англійський футбольний клуб з міста Манчестер. Клуб виступає в англійській Прем'єр-лізі. Після придбання клубу еміратськими інвесторами у 2008 році, він є одним з лідерів англійського футболу.

Головним тренером «Манчестер Сіті» є Пеп Гвардіола, призначений на цю посаду після закінчення сезону Прем'єр-ліги 2025/26 замість Пепа Гвардіоли.[2] Капітан команди — Рубен Діаш.

Історія

[ред. | ред. код]


Клуб засновано 1880 року під назвою «Вест Гордон Сент Маркс» (англ. West Gordon Saint Marks) наглядачами церкви Святого Марка в районі Гортон. 1884 року клуб змінив назву на «Гортон». Того року команда брала участь у Кубку Манчестера, першому дорослому змаганні у своїй історії. Разом з ними змагався і клуб «Ньютон Гіт», нині відомий як «Манчестер Юнайтед». У кінці 1886 року «Гортон» здобув першу перемогу в Кубку Манчестера, розбивши «Вест Гортон Атлетік» з рахунком 5:1. 1887 року клуб переїхав на новий стадіон і змінив назву на «Ардвік»[3]. 1891 року команда здобула Кубок Манчестера. 1892 року «Ардвік» став одним із засновників Футбольної ліги Англії. Фінансові проблеми в англійському футболі в 1893-1894 роках призвели до реорганізації клубу і він отримав свою сучасну назву.[4]

Першим успіхом команди вважається вихід до Першого дивізіону Футбольної ліги в 1889 році. Першим трофеєм став Кубок Англії, виграний 1904 року.

Команда «Манчестер Сіті» 1904 року з Кубком Англії, першим трофеєм в історії клубу.

У 1920 році пожежа знищила головну трибуну стадіону «Гайд Роуд», тому в 1923 році клуб переїхав на новозбудований стадіон «Мейн Роуд» в Мосс Сайді, Манчестер.

У 1934 році «містяни» вдруге стали володарями Кубка Англії, а за три роки завоювали чемпіонський титул. У 1963 команда спустилась у Другий дивізіон. Повернувшись у 1965 році, і вже за два роки клуб зумів здобути другий чемпіонський титул. Наприкінці 1960-х на початку 1970-х «Манчестер Сіті» під керівництвом тренера Джо Мерсера декілька разів завойовував срібло чемпіонату Англії, а в 1970 році здобув Кубок володарів Кубків. У 1983 та 1987 роках клуб вилітав до Другого дивізіону.

У 1992 році клуб був одним із засновників Прем'єр-ліги, а в 1996 році знову опустився спочатку в Першу лігу, а пізніше вперше в історії англійського футболу, володар європейського трофея — до Третього дивізіону. Повернення клубу в еліту англійського футболу відбулось у 2003 році, коли клуб зумів здобути право виступу в Кубку УЄФА згідно з правилом Fair Play. Також наприкінці сезону 2002/03 клуб переїхав на новий стадіон «Сіті оф Манчестер», орендований досі в місцевої влади.

У сезоні 2011—2012 клуб уперше за 44 роки виграв чемпіонат Англії, обігравши в драматичному матчі останнього туру «Квінз Парк Рейнджерс» з рахунком 3:2 і забивши вирішальний гол на четвертій доданій хвилині[5]. «Містяни» при цьому обійшли свого головного суперника, «Манчестер Юнайтед», лише за кращою різницею забитих та пропущених м'ячів.

5 листопада 2013 року «городяни» після перемоги над московським ЦСКА вперше у своїй історії подолали груповий етап Ліги чемпіонів[6], проте вибули з турніру на стадії 1/8 фіналу, поступившись за сумою двох матчів іспанській «Барселоні»[7].

2 березня 2014 року «Манчестер Сіті» після перерви в 38 років виграв Кубок Футбольної ліги, перемігши у фіналі турніру «Сандерленд»[8].

11 травня 2014 року, здобувши в останньому турі Прем'єр-ліги 2013/14 перемогу над «Вест Гем Юнайтед» 2:0, вчетверте у своїй історії став переможцем чемпіонату Англії[9].

12 квітня 2016 року став десятою англійською командою, якій вдалося пробитися в півфінал Ліги чемпіонів за всю історію цього турніру.

25 лютого 2018 року «Манчестер Сіті» вп'яте здобув Кубок футбольної ліги, здолавши у фіналі «Арсенал».

15 квітня 2018 року МС вп'яте став чемпіоном Англії. Дострокову перемогу клубу забезпечив відрив у 16 очок від «Манчестер Юнайтед» за п'ять турів до кінця чемпіонату.

5 серпня 2018 року «Манчестер Сіті» вп'яте виборов Суперкубок Англії, здолавши «Челсі».

У 2020 році вибув з турніру Ліги чемпіонів на стадії 1/4 фіналу, поступившись французькому «Ліону», а також виграв третій поспіль Кубок Ліги, у фіналі перемігши «Астон Віллу» 2:1. У лютому того ж року клуб був дискваліфікований на два роки від участі у єврокубках рішенням УЄФА (CFCB) з виплатою 30 млн євро штрафу[10], проте апеляційний суд CAS скасував вирок з призначенням 10 млн євро виплат[11].

У 2021 році здобув третій титул Прем'єр-ліги за чотири сезони, а також здобув четвертий поспіль тріумф у Кубку Ліги.

У 2023 році здобув кубок Ліги чемпіонів, перегравши у фіналі міланський «Інтер»[12].

У грудні 2023 року команда Гвардіоли виграла і Клубний чемпіонат світу. У фіналі вони здолали «Флуміненсе»[13].

Футбольна форма

[ред. | ред. код]
Форма «Манчестер Сіті» у 2013/14

Емблема клубу була створена на основі герба міста Манчестера. Щоб демонструвати гордість представляти Манчестер на футбольному полі, у фіналах великих турнірів командою використовуються спеціальні комплекти форми, на якій замість емблеми вишито герб міста. Традиційними кольорами клубу «Манчестер Сіті» є білий і небесно-блакитний.

Поточний склад

[ред. | ред. код]
Станом на 18 вересня 2026
№ Поз. Нац. Гравець
1 ВР Італія Джанлуїджі Доннарумма
3 ЗХ Португалія Рубен Діаш
5 ПЗ Англія Елліот Андерсон
6 ЗХ Англія Марк Геї
7 НП Сенегал Іліман Ндіає
8 ПЗ Хорватія Матео Ковачич
9 НП Норвегія Ерлінг Голанн
10 ПЗ Франція Раян Шеркі
11 ПЗ Бельгія Жеремі Доку
13 ВР Англія Маркус Беттінеллі
17 ПЗ Аргентина Енцо Фернандес
21 ЗХ Алжир Раян Аїт-Нурі
22 ЗХ Бразилія Вітор Рейс
№ Поз. Нац. Гравець
24 ЗХ Хорватія Йошко Гвардіол
27 ПЗ Португалія Матеуш Нунеш
28 ВР Аргентина Херонімо Рульї
32 ПЗ Марокко Аюб Буадді
33 ПЗ Англія Ніко О'Райлі
37 НП Бразилія Аллан
42 НП Гана Антуан Семеньйо
45 ЗХ Узбекистан Абдукодір Хусанов
47 ПЗ Англія Філ Фоден
56 НП Англія Раян Макейду
61 ЗХ Англія Кейден Брейтвейт
75 ПЗ Франція Флойд Самба
82 ЗХ Англія Ріко Льюїс

Персонал

[ред. | ред. код]
Президент клубу Халдун аль-Мубарак

Керівництво [14]

[ред. | ред. код]
Посада Ім'я
Голова правлінняОАЕ Халдун аль-Мубарак
Член правлінняСША Мартін Едельман
Член правлінняАнглія Саймон Пірс
Член правлінняОАЕ Мохаммед Аль Мазруї
Член правлінняАнглія Джон Макбіт
Член правлінняІталія Альберто Галассі
Член правлінняОАЕ Абдулла Хоурі
Почесний президентАнглія Ерік Алеґзандер
Почесний президентАнглія Говард Бернштайн
Почесний президентАнглія Тоні Бук
Почесний президентАнглія Раймонд Донн
Почесний президентАнглія Ян Нівен
Почесний президентАнглія Тюдор Томас

Тренери [15]

[ред. | ред. код]
Головний тренер Енцо Мареска
Посада Ім'я
Головний тренерІталія Енцо Мареска
Асистент головного тренераІталія Роберто Вітьєлло
Асистент головного тренераАргентина Віллі Кабальєро
Асистент головного тренераІспанія Деніс Сільва
Асистент головного тренераАнглія Денні Волкер
Тренер воротарівІталія Мішель Де Бернардін
Тренер воротарівАнглія Річард Райт
Тренер з фізпідготовкиІспанія Маркос Альварез
Відео аналітикАнглія Гаррі Данн


Титуловані тренери

[ред. | ред. код]

Нижче зазначені тренери, що вигравали трофеї з клубом.

Ім'я Період роботи Показники Виграні турніри
МВНП% перемог
Прапор Шотландії Том Мейлі[en] 1902-1906 15089223959,33 1 Кубок Англії
Англія Вілф Вайлд[en] 1932-1946 3521587112344,89 1 Кубок Англії, 1 чемпіонський титул Першого дивізіону, 1 Суперкубок Англії
Прапор Шотландії Лес Макдауелл[en] 1950-1963 59222012724537,16 1 Кубок Англії
Англія Джо Мерсер 1965-1971 340149949743,82 1 чемпіонський титул Другого дивізіону, 1 чемпіонський титул Першого дивізіону, 1 Суперкубок Англії, 1 Кубок Англії, 1 Кубок володарів кубків УЄФА, 1 Кубок Ліги
Англія Тоні Бук 1973-1980 269114758042,38 1 Кубок Ліги
Італія Роберто Манчіні 2009-2013 191113384059,16 1 Кубок Англії, 1 чемпіонський титул Прем'єр-ліги, 1 Суперкубок Англії
Чилі Мануель Пеллегріні 2013-2016 10769152364,49 2 Кубки Ліги, 1 чемпіонський титул Прем'єр-ліги
Іспанія Пеп Гвардіола 2016-2026 299222314674,25 4 Кубки Ліги, 6 чемпіонських титули Прем'єр-ліги, 2 Кубок Англії, 2 Суперкубки Англії 1 Ліга Чемпіонів УЄФА, 1 Суперкубок УЄФА

Досягнення

[ред. | ред. код]
Мануель Пеллегріні з трофеєм Прем'єр-ліги після переможного сезону 2013/14

Національні

[ред. | ред. код]

Міжнародні

[ред. | ред. код]

Рекорди

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Дошка пам'яті Марк-Вів'єн Фое поряд зі стадіоном «Манчестер Сіті»
Брати Галлахери з «Oasis» — одні з найвідоміших шанувальників «Манчестер Сіті»
  • 26 квітня 2011 захисник «Манчестер Сіті» Коло Туре був дискваліфікований на 6 місяців за вживання допінгу. Таке м'яке покарання він отримав завдяки розповіді про те, що помилково приймав пігулки своєї дружини для схуднення. Дисциплінарний комітет FA повірив футболістові, і дискваліфікація протривала з 2 березня по 2 вересня 2011 року[24].
  • Відповідно до щорічного звіту Deloitte Football Finance, «Манчестер Сіті» витратив на зарплати своїм гравцям, тренерам та іншим штатним співробітникам у сезоні 2010/11 114% від свого виторгу (£ 174 млн), що є другим результатом в АПЛ після «Челсі», який витратив за цей же період £ 191 млн. На третьому місці — «Манчестер Юнайтед» з показником в £ 153 млн.
  • Виконавчий директор «Манчестер Сіті» Гаррі Кук 10 вересня 2011 покинув свій пост. Цікаво, що причиною такого рішення стало його листування з адміністратором команди Браяном Марвудом, в якій він висміював хворобу матері захисника «містян» Недума Онуохи[25].
  • 3 січня 2012 року «Манчестер Сіті» вручив китайському гравцеві Сунь Цзіхаю спеціальну футболку з номером, що зображує кількість зустрічей, яке гравець провів за команду — 130[26].
  • Керівники «Манчестер Сіті» попросили поліцію допомогти повернути переможний м'яч, який аргентинський форвард Серхіо Агуеро забив у ворота «Квінз Парк Рейнджерс» у матчі кінцевого туру чемпіонату Англії 2011/12. Клуб вирішив подати офіційну заяву про крадіжку м'яча 17-річним підлітком, якого зафіксувала камера «Етіхад». Вболівальника затримали після гри, але незабаром він був відпущений на свободу. Місцеперебування переможного м'яча, що зник після того, як уболівальники, святкуючи перемогу «Сіті» в англійській Прем'єр-лізі, вибігли на поле, так і не було встановлено[27].
  • За підсумками сезону 2011/12 дохід «Манчестер Сіті» від продажу прав на телетрансляції склав рекордні в історії Прем'єр-ліги £ 60,6 млн.
  • 20 лютого 2013 в Інтернеті було опубліковано 32-секундне відео, на якому кілька футболістів «Манчестер Сіті» танцюють під популярну пісню «Harlem Shake». Дія ролика відбувається в тренажерному залі, де розминаються гравці «Сіті» Джолеон Лескотт, Джо Гарт і Джеймс Мілнер. Несподівано з'являється людина в костюмі талісмана команди, і обставини різко змінюється. Все приходить в рух під музику, і тільки Александар Коларов незворушно стоїть в центрі залу, схрестивши руки на грудях[28].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Manuel Pellegrini appointed City manager (англ.). Manchester City F. C. 14 червня 2013. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 25 серпня 2017.
  3. ↑ James, Gary (2006). Manchester City - The Complete Record. Derby: Breedon. ISBN 1-85983-512-0. 23стор.
  4. ↑ "Мене били, різали, розбивали пляшки об голову...": темний бік Блакитного місяця; В.Жейко, Футбол 24, 25 лютого 2023.
  5. ↑ Манчестерская развязка: «Манчестер Сити» чудесным образом стал чемпионом Англии. Коммерсантъ. 14 травня 2012. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 15 травня 2012.
  6. ↑ "Манчестер Сіті" вперше зіграє в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. newsazerbaijan.ru. 06.11.13. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 21 листопада 2013.
  7. ↑ «Барселона» вибила «Манчестер Сіті» з Ліги чемпіонів. lenta.ru. 13.03.14. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.
  8. ↑ Блюз блакитний місяця. gazeta.ru. 02.03.14. Процитовано 3 березня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
  9. ↑ «Манчестер Сіті» став чемпіоном Англії. sport.ua. 11.05.14. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  10. ↑ Club Financial Control Body Adjudicatory Chamber decision on Manchester City Football Club (англ.)
  11. ↑ Manchester City / UEFA decision (англ.)
  12. ↑ Знекровлений «Манчестер Сіті» дотиснув «Інтер» і взяв довгоочікувану Лігу чемпіонів. XSPORT.ua (укр.). Процитовано 27 грудня 2023.
  13. ↑ Гвардіола привів Ман Сіті до перемоги у КЧС. Як це було. XSPORT.ua (укр.). Процитовано 27 грудня 2023.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 20 серпня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ До 1992 року вищим дивізіоном англійського футболу Перший дивізіон Футбольної ліги; у цей час ним є Прем'єр-ліга. Другим дивізіоном в ієрархії футбольних ліг Англії до 1992 року був Другий дивізіон; у цей час ним є Чемпіонат Футбольної ліги.
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Bayern Munich strike deal to sign Leroy Sané from Manchester City for £41m. The Guardian. 30 червня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 17 лютого 2023. (англ.)
  19. ↑ Во время полуфинала Кубка конфедераций скончался полузащитник сборной Камеруна Марк-Вивьен Фоэ. newsru.ru. 27.06.03. Процитовано 31 травня 2011.
  20. ↑ Павел Плотвин. Концерты, которых мы больше не увидим: Oasis – 1996 Maine Road Stadium. f42community.com. 14.04.11. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 31 травня 2011.
  21. ↑ Famous Football Fans. the-football-club.com. 31.05.11. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 31 травня 2011.
  22. ↑ City on the Oscars: Timothy Dalton. mcfc.co.uk. 24.02.11. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
  23. ↑ Вратари полюбили друг друга. gazeta.ru. 09.02.12. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
  24. ↑ Коло Туре дисквалифицирован на 6 месяцев. fapl.ru. 26.05.11. Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 16 жовтня 2011.
  25. ↑ «Манчестер Сити» остался без исполнительного директора. news.sportbox.ru. 10.09.11. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 11 вересня 2011.
  26. ↑ China Sun shines in Manchester! Sun Jihai jersey No. 130 Vieira gifts. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2017.
  27. ↑ "Манчестер Сити" разыскивает мяч, который сделал "горожан" чемпионами. newsru.com. 20.05.12. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
  28. ↑ Manchester City do the Harlem Shake, Alexander Kolarov’s protest steals the show. 101greatgoals.com. 20.02.13. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 19 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Манчестер_Сіті&oldid=48858909