Малайзія, Федерація Малайзія

МАЛА́ЙЗІЯ, Федерація Малайзія (малайзій. Malaysia, Persekutuan Tanah Malaysia, англ. Malaysia, Fede­ration of Malaysia) — держава у Пів­ден­но-Східній Азії. Гео­графічно складається з двох частин, роз­ділених Пів­ден­но-Китайським морем: Західна Малайзія (Малайя) — на Пів­ден­ному пів­острові Малак­ка; Східна Малайзія (Сабаг і Саравак) — на Пів­ночі о-ва Калімантан. Омивається також водами морів Сулу та Сулавесі. Має сухопутні кордони з Тайландом, Брунеєм та Індонезією, морські — з Синґапуром, Індонезією, Вʼєтнамом і Філіп­пінами. Площа 332,8 тис. км². Населе­н­ня 31,31 млн осіб (2016): малайці та споріднені з ними ма­лайзійські етноси (57,3 %), китайці (33,9 %), індопаки­станці (10,2 %). Столиця — Куала-Лумпур (243 км², 1,768 млн осіб). Адміністративний поділ: 13 штатів і 3 федеральні території. Великі міста: Джогор-Бару, Іпог, Джорджтаун, Кучинґ. Державна мова — малайзійська (малайська). Жителі широко використовують і англійську. Офіційна релігія — іслам (сунітське тлумаче­н­ня; 61,3 % віруючих). Є буд­дисти (19,8 %), християни (9,2 %), інду­їсти (6,3 %), конфуціанці, даосисти та віруючі інших китайських релігій. Форма правлі­н­ня — кон­ституційна монархія. Султани формують Раду правителів і обирають на 5 р. монарха — Верховного Главу (від грудня 2016 — Туанку Мугам­мад V Фарис Петра), який виконує пред­ставницькі функції. Законодавчий орган — двопалатний парламент (Палата пред­ставників і Сенат). Виконавчу владу здійснює Кабінет Міністрів (від 2009 премʼєр-міністр — Н.-Т. Разак). Грошова одиниця — рінґ­ґіт. Малайзія — член ООН, Британської Спів­дружності Націй, Асоціації держав Пів­ден­но-Східної Азії. 

Історична довід­ка

Перші державні утворе­н­ня зʼявилися на початку нашої ери на Пів­ночі пів­острова Малак­ка. У 15 ст. територію пів­острова обʼ­єд­нав Малак­кський султанат. 1511 його захопили португальці. У 16–18 ст. за Західну Малайзію між собою вели боротьбу Джоґор, Аче та європейська колонія Малак­ка. На­прикінці 18 — на початку 20 ст. британські колонізатори захопили територію Західної Малайзії і утворили на ній колонії Стрейтс-Сетл­ментс і Британська Малайя. 1888 вони встановили владу над Сабагом і Сараваком. 1941–45 малайзійські землі пере­бували під японською окупацією. 1945 від­новлено британський протекторат. 1946 на пів­острові Малак­ка утворено Малайський Союз (того ж року від­ділено Синґапур, а Сабаг і Саравак оголошено колоніями), 1948 — Малайську Федерацію. 1957 була проголошена її незалежність. 1963 з Малайської Федерації, Сабага, Саравака та Синґапура утворено Федерацію Малайзія. 1965 Синґапур з неї ви­йшов. Від 1905 веде свою історію Університет Малайя. 

Природні умови

Довжина берегової лінії Західної Малайзії 1931 км, Східної Малайзії — 2607 км. У країні пере­важають невисокі пагорби та гори. Найвища точка — г. Кінабалу на хребті Крокер (4101 м; о-в Калімантан). Через центральну частину пів­острова Малак­ка проходить хребет Тітіванґса (г. Ґунунґ-Таган, 2187 м). Мис Піай — крайня пів­ден­на точка континентальної Євразії. Клімат екваторіальний, жаркий і вологий. Протягом року температура +25–27 °С. Щорічні опади становлять 1500–2000 мм, у горах — 5000 мм. У Малайзії — густа річкова мережа. Найдовші річки: Раджанґ (760 км, Саравак), Кінабатанґан (560 км, Сабаг), Паганґ (435 км); найбільші природні озера: Бера, Чині; на р. Кенір — одно­ймен­не водо­сховище (усі — пів­острів Малак­ка). Роз­ві­дано значні поклади нафти, природного газу, оловʼяних (Малайзія за їхнім видобутком і виплавле­н­ням олова від­повід­но посідає 10-е і 4-е місця у світі) й титанових руд, золота. Ростуть тропічні ліси (за­ймають 58,2 % території). На пів­острові Малак­ка — близько 8,5 тис., у Східній Малайзії — близько 15 тис. видів судин­них рослин. У лісах росте рафлезія — найбільша квітка у світі (діаметр близько 1 м). Водяться 210 видів ссавців (індокитайський тигр, димчата пантера, малазійський ведмідь, суматранс­ький носоріг, чепрачний тапір, мунтжак, індійська зебра, кабан, бородата свиня, ґаур, азіатський слон, калімантанський орангутанг, гібон Мюл­лера, макака, носач, посріблений лутунг, лінивець), 250 видів рептилій (150 видів змій і 80 видів ящірок), 150 видів жаб, понад 600 видів птахів і близько 1 тис. видів комах. У прибережних морських акваторіях здійснюється вилов риби та видобуток море­продуктів. Національні парки: Таман-Неґара, Кінабалу, Ґунунґ-Мулу та ін. 

Економіка і культура

Малайзія — індустріально-аграрна країна з економікою, яка інтенсивно роз­вивається. 2016 ВВП на душу населе­н­ня склав 27 тис. дол. США. На сферу послуг припадає 47,6 %, на промисловість — 42,3 %, на сільське, лісове і рибне господарства — 10,1 %. Роз­винені гірничовидобувна, металургійна, нафто- і газопереробна, нафтохімічна, хімічна (натуральний каучук, синтетичні смоли та каучук, пластмаси, мінеральні добрива), фармацевтична, парфюмер­но-косметична, електрон­на й електротехнічна (Малайзія — один із найбільших виробників у світі напів­провід­ників, інтегральних мікросхем, побутових кондиціонерів, аудіо-, теле-, відео- та фото­апаратури, мобільних телефонів, компʼютерів і комплектуючих до них), машинобудівна (країна виготовляє власний автомобіль «Proton», мотоцикли, скутери, складає сільськогосподарську техніку; працюють великі суднобудівні і судноремонтні під­приємства), деревооб­робна, текс­тильна, швейна, взут­тєва, харчова (понад 40 % загальносвітового випуску пальмової олії; малазійські під­приємства також випускають кокосову олію, консервують фрукти, пере­робляють рибу та море­продукти) промисловості. Місцеві жителі за­ймаються різноманітними ку­старними ремеслами: плеті­н­ням, виготовле­н­ням тканин батик і сонгкет, ювелірних виробів зі срібла, сувенірів з олова тощо. Основу аграрного виробництва становить рослин­ництво. У Малайзії вирощують рис (основна продовольча культура); дуріан, рамбутан, пуласан, манґу­стан, салак; ананаси, банани; чорний перець, гвоздику, мускатний горіх та інші прянощі; олійні, кокосові і арекові пальми, гевеї, кешʼю, тютюн, цукрову тростину. Є кілька сучасних тварин­ницьких комплексів, лісозаготівельні господарства. Щорічно Малайзію від­відують понад 20 млн туристів. Країна екс­портує продукцію електрон­ної і електротехнічної промисловості, прилади й устаткува­н­ня, хімікати та гумотехнічні вироби, роз­ріджений газ, нафту та нафто­продукти, пальмову олію, кольорові і чорні метали, натуральний каучук, ліс-кругляк, пиломатеріали. Основні торгові партнери: Китай, Синґапур, Японія, США, Тайланд, Індонезія, країни ЄС, Пів­ден­на Корея. Довжина автошляхів понад 98 тис. км, залізниць — 1,8 тис. км. Морські порти: Келанґ (аванпорт Куала-Лумпура), Тан­джунґ-Пелепас, Джогор-Бару, Джорджтаун. 

Звʼязки з Україною

Малайзія ви­знала незалежність України 3 січня 1992 року; дипломатичні від­носини між двома країнами встановлено 3 березня того ж року. У серпні 2002 року в Куала-Лумпурі від­крито Посольство України в Малайзії (від 2016 року посол — О. Нечитайло), у вересні 2004 року в Києві — Посольство Малайзії в Україні (від 2016 року посол — Д.-А. Бачі). 13–16 липня 2003 року в Україні з офіційним візитом побував премʼєр-міністр Федерації Малайзія Магатгіра Могамад (від­відав Київ, де зустрівся з Президентом України Л. Кучмою, а також Одесу та Крим), 3–5 серпня 2016 року в Малайзії — Президент України П. Порошенко. У січні–квітні 2016 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі між Малайзією і Україною становив 89,37 млн дол. США: малазійський імпорт (електричні машини — 28,2 %, жири та олія — 27,1 %, ядерні реактори, котли, машини — 10,9 %, какао та продукти з нього — 7,4 %, каучук і гума — 6,6 %, різні харчові продукти — 3,1 %) — 55,59 млн, український екс­порт (жири й олія — 67 %, зернові культури — 15,7 %, електричні машини — 4,3 %, овочі — 4 %) — 33,78 млн. Здійснюється науково-технічне спів­робітництво у галузі аерокосмічних технологій, медицини, біо- і ядерних технологій, аграрних наук. У вересні 2000 року за допомогою українського ракетоносія «Дні­про-1» виведено на орбіту малазійський супутник «Тіунгсат-1», 2009 року за допомогою українського ракетоносія «Зеніт-ЗслБ» — малазійський супутник «Меасат-1р».