Л І Т Е Р А Б Літера Б


Нині в енциклопедії така кількість статей на літеру «Б»: 7.7 тис.

Сортування: алфавітом

Б

друга літера української абетки. Є в усіх абетках, створених на основі слов’яно-кириличного графіки. Походить від старослов’янської кириличної літери «Б» (буки), утвореної графічним видозміненням грецької «β» (віта), яка раніше позначала звук [b] (бета). Цим пояснюють різне написання латинської «В» і слов’янської «Б», оскільки римляни запозичили...

М. Г. Железняк

Б’єрнсон Б’єрнстьєрне

(Bjørnson Bjørnstjerne; 08. 12. 1832, парафія Б’єрґан побл. м-ка Квікне, Норвегія – 26. 04. 1910, Париж) – норвезький письменник і громадсько-політичний діяч. Нобелівська премія в галузі літератури (1903). Народився в сім’ї пастора. Навчався у Християнії (нині Осло) у приватному ліцеї для старших учнів (1850–52). Уже в студентські роки брав...

О. Д. Сенюк

Б’єррум Нільс

(Bierrum Niels; 06. 10. 1940, Копенгаґен) – данський фізико-хімік, фахівець у галузі дослідження та використання сольових розплавів. Син Я. Б’єррума. Іноз. чл. НАНУ (1992), вчений секр. Академії природн. наук Данії. Закін. Копенгаґен. університет (1964). Від 1966 працює в Тех. університеті Данії, від 1989 – проф., керує каф. і наук. лабораторією....

Т. С. Чорнокожа

Баал Махшовес

(справж. – Ісраель Еліезер Еліяшев; 1873, м. Ковно, нині Каунас, Литва – 1924, Берлін) – єврейський літературний критик. Псевдонім означає «той, хто розмірковує». Дотримувався погляду, що євр. література є і має бути двомовною – на ідиші та івриті. Б. брав участь у перекладанні мовою ідиш кн. Т. Герцля «Altneuland» (у дослів. перекл. «Давня нова...

М. Д. Феллер

Баб’юк Андріан Павлович

(18. 06. 1960, Київ) – живописець і графік. Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1986; викл. О. Ворона, В. Шостя). 1995–96 вів кл. малюнка у Київ. респ. худож. школі ім. Т. Шевченка, від 1997 – викладач Київ. дит. АМ. Автор ілюстрації до кн. Е. Юнсона, С. Фісюна, повісті А. Горового «Доки шабля в руці» (2000). Тв.: «Єгипетський...

В. М. Прядко

Баб’юк Ігор Олексійович

(07. 06. 1961, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.) – лікар-сексопатолог, андролог. Доктор медичних наук (1996), професор (2002). Закін. Донец. мед. інститут (1984). Працював лікарем. 1993 заснував і керував Центром планування сім’ї та репродукції людини. Від 1997 – гол. дит. і підлітк. сексопатолог Донец. обл. упр. охорони здоров’я. Водночас –...

В. М. Казаков

Баб’юк Ярослав Осипович

(06. 06. 1929, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – лікар, біохімік. Доктор природничих наук (1968), професор (1984). Закін. Карловий університет у Празі (1953). Голова Об’єдн. українців та Укр. лікар. товариства в Чес. Респ. (від 1990). Проф. Стенфорд. університету (США), експерт МОЗ Чес. Респ. Від 1970 працював завідувач відділу фармацевт....

Н. В. Попович

Баб’юк-Коссак Любов Олексіївна

(23. 08. 1922, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – музикознавець, педагог. Кандидат філософських наук (1955). Закін. Львів. консерваторію (1951; кл. фортепіано Т. Шухевича, кл. музикознавства С. Людкевича, Р. Сімовича), де й працювала (1954–92; нині Львів. муз. академія): викл, від 1966 – доцент, від 1968 – декан фортепіан. ф-ту, від 1971 –...

В. Є. Камінський

Баб’як Августин

(17. 10. 1959, с. Харитони Ярослав. пов., Польща) – церковний діяч УГКЦ. Доктор богослов’я (1999). Член НТШ. Закін. Духовну семінарію у Перемишлі (1986) і був висвяч. у сан священика. У цьому ж році отримав ступінь магістра теології Люблін. католиц. університету. Був настоятелем парафій у Польщі (1986–92). Від 1992 – у Франції, де був прийнятий...

М. Г. Железняк

Баб’як Володимир Іванович

(20. 06. 1939, м. Стрий Львів. обл. – 23. 10. 2003, м. Дрогобич Львів. обл.) – піаніст-концертмейстер. Закін. Дрогобиц. пед. інститут (1978). Працював концертмейстером Дрогобиц. муз. училища (1962–91); від 1991 – доцент муз.-пед. факультету Дрогобиц. пед. університету. У репертуарі Б. – укр. та зарубіжна класика, обробки нар. творів, джазові...

В. С. Грабовський

Баб’як Лілія Іванівна

(23. 06. 1962, м. Золочів Львів. обл.) – килимарниця, писанкарка. Член НСХУ (1995). Закін. Львів. училище приклад. мистецтва (1982). Від 1990 – художник, від 1993 – гол. художник килимової ф-ки в м. Глиняни Золочів. р-ну. Від 1999 мешкає в м. Торре-Аннунціата (Італія). Працює в галузі писанкарства, худож. ткацтва, створює гобелени. Брала участь у...

М. О. Голютяк

Баб’як Павло

(28. 09. 1897, с. Курники, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 07. 05. 1982, Чикаґо) – громадський діяч, кооператор. Член НТШ. Навч. у Терноп. укр. гімназії (1910–14). Студіював право в Укр. таємному університеті (Львів). Закін. торг.-бухгалтер. курси та Яґеллон. університет, Вищі курси експортівки (1930). Воював в австр. армії. Доброволець УГА...

Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук

Баб’як Павло Павлович

(31. 01. 1922, Бережанщина, нині Терноп. обл. – 08. 10. 1992, Колорадо, США) – релігійний та громадський діяч, бібліотекар. Доктор філології УВУ (1970). Закін. теол. академії у Львові, Бамберзі (1947). Студіював славістику в Оттав. університеті (1952–58). Працював менеджером укр. кредит. спілки «Будучність» у Торонто (1952–54); завідувач відділу...

Б. Д. Ясінський

Баб’як Петро Григорович

(11. 08. 1926, с. Велика Плавуча, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 16. 06. 2011, Львів) – літературознавець, бібліограф, архівіст, журналіст. Дійсний член НТШ. Закін. Львівський університет (1960). У 1952 працював у львів. друкарні «Атлас», 1953–56 – у видавництві Львів. університету; від 1956 – на різних посадах у ЛНБ: від 1992 – науковий...

Г. В. Дем’ян

Бабадагли Віктор Олександрович

(10. 05. 1935, Київ – 12. 03. 2001, с. Оленівка Фастів. р-ну Київ. обл.) – геолог. Син О. Бабадагли. Доктор геолого-мінералогічних наук (1973), професор (1980). Закін. Львівський університет (1956). Працював у Таджиц. геол. упр.: геолог, ст. геолог, нач. партії (від 1956); у Ташкент. університеті: м. н. с. (від 1958); у Середньоазіат. НДІ газу:...

Д. Є. Макаренко

Бабадагли Олександр Христофорович

(23. 11(05. 12). 1898, Одеса – 30. 04. 1975, Львів) – лікар-гінеколог. Батько В. Бабадагли. Доктор медичних наук (1966), професор (1968). Закін. Одес. мед. інститут (1924), де відтоді й працював: ординатор (1924–26), н. с. акушер.-гінекол. клініки (1926–30); у 1931–41 – асист. акушер.-гінекол. клініки Київ. НДІ охорони материнства і дитинства;...

Я.-Р. М. Федорів

Бабаджан Веніамін Симович

(10(22). 09. 1894, Одеса – після 14. 11. 1920, Феодосія, нині АР Крим) – поет, художник. Закін. Одес. 4-ту г-зію, навч. на юрид. факультеті Новорос. університету (1913–14, 1918–19). Працював в одес. студіях О. Екстер. Як поет відомий від 1916, коли видав під псевд. Климентій Бутковський зб. фронт. віршів «Кавалерийские победы» (Петроград, 1917)....

Г. Д. Зленко

Бабаджан Володимир Данилович

(11. 11. 1960, Харків) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (2006). Закін. Харків. мед. інститут (1984). Працював лікарем. Від 1990 – у Харків. мед. університеті: від 2008 – професор кафедри шпитал. терапії і клін. імунології та алергології. Вивчає патогенет. механізми артеріал. гіпертензії, мембрано-молекулярні порушення, що сприяють її...

Ж. М. Перцева

Бабаджан Рамз

(Бобожон Рамз; 02. 12. 1921, Ташкент – 31. 12. 2008, там само) – узбецький поет, драматург, перекладач. Нар. поет Узб. РСР (1981). Член СП Узбекистану (1944). Державні нагороди СРСР та Узбекистану. Заслужений діяч мистецтв Узб. РСР. Закін. Ташкент. пед. інститут (1944). Працював учителем; ред. г. «Ленин учқуни» («Ленінська іскра», 1948–53),...

В. Г. Гримич, К. Ходжаєва

Бабаджанян Амазасп Хачатурович

(05(18). 02. 1906, с. Чардахли, нині Шамхор. р-ну, Азербайджан – 01. 10. 1977, Москва) – військовий діяч. Маршал бронетанк. військ (1975). Герой Радянського Союзу (1944). Депутат ВР СРСР 6–7-го скликань. Державні нагороди СРСР та зарубіж. країн. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Закавказ. військ.-піхот. школу (1929), Військ. академії ім. М....

Р. О. Корнієнко

Бабаєв Арташес Едуардович

(03. 01. 1946, Київ) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1989). Закін. Київський університет (1969). Від 1971 – в Інституті механіки НАНУ: інж., м. н. с. (1975–80), ст. н. с. (1980–88), пров. н. с. (1988–89), зав. лаб. (1989–96), гол. н. с. (від 1996). За сумісн. від 2000 – проф. Нац. авіац. університету. Основні напрями наукових...

В. Д. Кубенко

Бабаєв Володимир Миколайович

(10. 01. 1952, Харків – 14. 03. 2026, там само) – фахівець у галузях будівництва та державного управління. Кандидат технічних наук (2000), доктор наук з державного управління (2005), професор (2005). Державні премії України в галузях архітектури (1999) та науки і техніки (2020). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2007, 2009). Закін....

А. І. Шушківський

Бабаєв Мамарасул

(Бобоев Мамарасул; 1911, м. Каттакурґан, Узбекистан – 22. 06. 1969, Ташкент) – узбецький письменник. Навч. у Пед. академії в Самарканді (1931–32), Ташкент. пед. інституті (1933–38). До 1941 викладав узб. мову й літературу в школі й пед. училищі. 1931 створив першу драму «Оқ олтин» («Біле золото»); 1938 – першу зб. поезій «Ватан шаънига» («На честь...

В. Г. Гримич

Бабаєв Михайло Михайлович

(16. 11. 1949, Харків) – інженер. Доктор технічних наук (2000), професор (2000). Після закінчення Харків. інституту інж. залізнич. транспорту 1971 працює у ньому (нині Укр. академія залізнич. транспорту): інж. (1972), зав. лаб. (від 1973), ст. н. с. (від 1976), старший викладач (від 1982), доцент (1985–91, від 1994), від 2000 – завідувач кафедри...

Ю. В. Соболєв

Бабаєв Олександр Іванович

(09. 09. 1913, с. Малинівка, нині Нижньогород. обл., РФ – 09. 04. 1981, похов. в Ужгороді на Пагорбі Слави) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Відзначився у січні 1945 під час прориву оборони ворога у р-ні м. Пулави. Після війни продовжував службу в армії, 1956 звільнений у запас. І. П. Філь

І. П. Філь

Бабаєв-Кальницький Давид Вольфович

(14. 07. 1943, Махачкала, Дагестан, РФ – 24. 12. 2019, Київ) – актор. Член-кореспондент НАМУ (2013). Народний артист України (1999). Орден «За заслуги» 3-го (2003) та 2-го (2011) ступ. Член-кореспондент НАМУ (2013). Закін. Київ. училище естрадно-цирк. мистецтва (1969). Працював в Архангел. філармонії (1969–72). Від 1972 – в Київ. театрі рос. драми...

М. О. Гринишина

Бабаєвський Семен Петрович

(24. 05(06. 06). 1909, с. Куньє, нині Ізюм. р-ну Харків. обл. – 28. 04. 2000, Москва) – письменник, сценарист. Сталін. премії (1949, 1950, 1951) за романи «Кавалер Золотой Звезды» (1947–48; укр. перекл. – К., 1949) і «Свет над землей» (1949–50; укр. перекл. – К., 1952). Член СП Росії. Закін. Літ. інститут у Москві (1939). Писав російською мовою....

Н. М. Капельгородська

Бабаї

селище міського типу Харківського району Харківської області. Знаходиться на правому березі р. Уда (притока Сівер. Дінця, бас. Дону), за 9 км від Харкова, побл. залізнич. ст. Покотилівка та Карачівка. Площа 5,81 км2. Насел. 7333 особи (2001, складає 101,9 % до 1989), значна більшість – українці. Має автобусне сполучення з Харковом....

Г. Г. Яковенко

Бабак В’ячеслав Петрович

(24. 08. 1946, м. Ярославль, РФ) – живописець. Син Петра, брат Олександра, батько Ольги Бабаків. Член НСХУ (2003). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1976; викладачі В. Віхтинський, В. Ненадо). Працював на Харківському художньо-виробничому комбінаті (1969–95). Відтоді – на творчій роботі. Учасник обласних (від 1999) та...

В. В. Шуліка

Бабак Віталій Павлович

(15. 02. 1954, м. Лубни Полтавської обл.) – інженер-електрик. Доктор технічних наук (1994), професор (1994), академік НАНУ (2024). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Премія ім. Г. Проскури НАНУ (2017). Орден «За заслуги» 3-го (2003) та 2-го (2006) ступ. Закінчив Київський...

Є. С. Сікорський