Перейти до вмісту

Держава

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Запит «Країна» перенаправляє сюди.

Держа́ва — формальний інститут, що є формою організації політичної спільноти; суб'єкт політики. Система влади, яка контролює певну територію, де законний порядок у суспільстві підтримують відповідні організації та представники влади.

Цитати

[ред.]
  •  

Держава для народу — це те саме, що власна хата для родини.
То духова будова, що в ній народ виховується, живе своїм вільним життям, сповняє вільно і гідно свої обов'язки супроти Бога і ближнього, влаштовує щасливо і справедливо своє туземне життя і дає в мирі свою духовну і матеріяльну частку для співжиття всіх народів[1]. — Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) з нагоди Української державности в червні 1941 р., Рим, 1 червня 1981 р.

  — Йосип (Сліпий)
  •  

Держава існує не для того, щоб перетворювати земне життя на рай, а для того, щоб завадити йому остаточно перетворитися на пекло.

 

Государство существует не для того, чтобы превра­щать земную жизнь в рай, а для того, чтобы помешать ей окончательно превратиться в ад.

  — Микола Бердяєв
  •  

Держава отримала технічні можливості, до яких вона не доросла ні морально, ні інтелектуально, — та експериментує з ними, як режисери на світанку німого кіно.

  — Кароль Іжиковський
  •  

Державний корабель — єдиний, який протікає зверху.

  — Джеймс Рестон
  •  

Державність — то мрія і право кожного народу. Вартість народу пізнати саме по цім здоровім бажанню мати власну хату-державу.
Народ має бажати своєї державности, а в неволі про те думати і до цього прямувати, коли хочете бути «в народів вольних колі», коли не хочете бути постійно рабом сильніших чи хитріших сусідів[1]. — Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) з нагоди Української державности в червні 1941 р., Рим, 1 червня 1981 р.

  — Йосип (Сліпий)
  •  

Поки є держава, нема свободи. Коли буде свобода, не буде держави.

 

Пока есть государство, нет свободы. Когда будет свобода, не будет государства.

  — Володимир Ленін
  •  

Якби природа мала стільки законів, як держава, то сам Господь не міг би керувати нею.

 

Hätte die Natur so viele Gesetze, als der Staat, Gott selbst könnte sie nicht regieren.

  — Карл Людвіг Берне
  •  

Коли народ багато знає, ним важко керувати.

  — Лао-Цзи
  •  

Держава — це я.

  — Людовік XIV
  •  

Держава — це не я!

  — Аркадій Давидович
  •  

Великі держави завжди поводилися як бандити, а малі — як повії.[2]

  — Стенлі Кубрик
  •  

Суспільність, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза – насилля, а другий паралельний із ним, виплетений із м’якої павутини – конвенціональної брехні. Один в'яже тіло, другий душу, а оба з одною метою – опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи – людську одиницю.[3] — Іван Франко «Сойчине крило».

  — Хома
  •  

Добра держава — це найкращий людський твір на землі. Кожен державчанин, неначе колісце в годиннику, має складно виконувати роботу, яка йому припала. («Дневник», 1918—1919)[4]

  — Іван Боберський
  •  

Не розваги мені потрібні, а те, в чому має потребу держава.[5]

  — Еврипід
  •  

Коли державотворці мають можливість робити добро, якщо вони цього побажають, то рівним чином мають вони також владу і силу, за визначенням, робити зло, і тоді гідний жалю стан підданих, у якому вони знаходяться через зловживання з боку найвищої влади.[6]

  — Фрідріх II

Примітки

[ред.]
  1. 1 2 125 думок, 2017, с. 45
  2. ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 94
  3. ↑ Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. Н. Є. Крутікова; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1979. — Т. 22. — С. 54-55
  4. ↑ Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 1 листопада 1918 року
  5. ↑ Арістотель Політика. - К.: Основи, 2005р. с.71
  6. ↑ Фридрих Великий Анти-Макиавелли, или Опыт возражения на Макиавеллиеву науку об образе государственного правления (Вступление); «Рипол Классик» 2016 243 с. ISBN 978-5-521-00720-2 (рос.)

Джерела

[ред.]
  • Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 175—176
  • 125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза. — Львів: Свічадо, 2017. — 144 с. — ISBN 978-966-938-103-3