Цай Чунсінь
| Цай Чунсінь | |
|---|---|
| кит. 蔡崇信 | |
Цай у 2024 році у Нью-Йорку | |
| Народився | 1 січня 1964[1] (62 роки) 臺北市d, Провінція Тайвань |
| Країна | |
| Місце проживання | Гонконг Ла-Хоя[2] |
| Діяльність | підприємець |
| Alma mater | Єльська школа права (1990), Єльський коледж (1986) і Lawrenceville Schoold (1982) |
| Знання мов | китайська і англійська |
| Батько | Paul C. Tsaid |
| У шлюбі з | Clara Wu Tsaid[3] |
| Діти | Alex Tsaid, Dash Tsaid і Jacob Tsaid |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 8920053 |
Джозеф Цай Чунсінь (кит. трад.: 蔡崇信; певедзі: Chhòa Chông-sìn, англ. Joseph Chung-Hsin Tsai; нар. 1 січня 1964)[4] — тайвансько-канадський бізнес-магнат, мільярдер, юрист і філантроп.[5][6] Співзасновник і голова правління китайської транснаціональної технологічної компанії Alibaba Group, власник «Бруклін Нетс», Американської національної баскетбольної асоціації (NBA), Жіночої національної баскетбольної асоціації (WNBA) поміж інших. Має інтереси в кількох інших професійних спортивних франшизах. Статки Цая оцінюють у 8,1 мільярда доларів США.[6]
Цай народився в Тайбеї у січні 1964 року.[7] У нього є троє молодших братів і сестер.
Сім'я Цай втекла на Тайвань після поразки Гоміньдану від комуністів у континентальному Китаї 1949 року під час громадянської війни. У віці 13 років Цая відправили до США, щоб відвідувати школу в Лоуренсвіллі, штат Нью-Джерсі, де він грав у лакросс і футбол та був членом Cleve House.[8] Цай вступив до alma mater свого батька, Єльського університету. Чотири роки він грав за університетську команду Єльського університету з лакросу і досі залишається її прихильником.[9]
У 1986 році Цай отримав ступінь бакалавра економіки та східноазійських досліджень у Єльському коледжі. У 1990 році він отримав ступінь доктора права в Єльській юридичній школі, де він був редактором статей у Єльському журналі Law & Policy Review.[10][6]
Після закінчення навчання Цай став юристом із оподаткування в юридичній фірмі Sullivan & Cromwell,[11] а пізніше 6 травня 1991 року був прийнятий як адвокат до колегії адвокатів Нью-Йорка.[12] Через три роки роботи в фірмі він перейшов на приватний капітал і приєднався до невеликої нью-йоркської фірми з купівлі-продажу Rosecliff, Inc. віце-президентом та головним радником. У 1995 році він поїхав до Гонконгу щоб приєднатися до інвестиційного конгломерату шведської сім’ї Валленберг Investor AB, де він відповідав за азіатську частину інвестицій в прямий капітал.[13]
У 1999 році він вперше зустрів Джека Ма в Ханчжоу. Цай був вражений ідеєю Ма створити міжнародний ринок імпорту та експорту, а також його «харизматичною особистістю». Пізніше того ж року Цай залишив роботу в Investor AB із зарплатою 700 000 доларів на рік, і запропонував приєднатися до Ма як члена команди засновників. За словами Цая, саме послідовники Ма й їхня «енергетика та ентузіазм» зрештою переконали його приєднатися.[14] У той час кожен із 18 співзасновників Alibaba, з яких Цай був єдиним із західною освітою, погоджувався на зарплату лише в 600 доларів на рік. Цай став головним операційним та фінансовим директором, виконавчим віце-голови та членом правління. Він одноосібно створив фінансову та юридичну структуру Alibaba, оскільки жоден інший член команди не мав жодного досвіду у сфері венчурного капіталу чи права. Він став головою компанії у вересні 2023 року,[15] ставши другим за величиною індивідуальним акціонером Alibaba після Ма.[13][16]
7 жовтня 2019 року Цай опублікував відкритий лист до всіх уболівальників НБА на своїй сторінці у Facebook у зв'язку з підтримкою гонконзьких протестувальників генеральним менеджером Х’юстон Рокетс Деріл Морі.[17] У ньому Цай пояснив, що твіт Морі викликав сильні негативні настрої в Китаї, посилаючись на історичні іноземні вторгнення до Китаю.[18][19][20]
У 2017 році Цай отримав нагороду Джорджа Буша-старшого '48 за лідерство від Єльського університету.[21]
- ↑ https://www.laxfury.com/guides/highest-paid-lacrosse-player/#2-joe-tsai
- ↑ http://www.sandiegouniontribune.com/sports/columnists/kevin-acee/sd-sp-acee-joe-tsai-nba-nhl-san-diego-1028-story.html
- ↑ https://neuroscience.stanford.edu/about/benefactors
- ↑ Bloomberg Billionaires Index - Joseph Tsai. Bloomberg. Bloomberg L.P. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Deb, Sopan; Yuan, Li (7 жовтня 2019). Nets Owner Joe Tsai Didn't Seem Political. Until Now. The New York Times.
- 1 2 3 Joseph Tsai. Forbes. Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ In Remembrance: Paul Tsai '54LLM, '57JSD. Yale Alumni Magazine. Yale University. Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Lawrenceville Thanks Joe Tsai '82. lawrenceville.org. 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Higgins, Laine (15 лютого 2021). The Ivy League Is Still on the Sidelines. Wealthy Alumni Are Not Happy. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 9 серпня 2021.
- ↑ YLPR Masthead Issue 8.1 (PDF).
- ↑ Sorkin, Andrew Ross (14 січня 2014). The Man Behind Alibaba's Eventual I.P.O. The New York Times. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ Attorney Online Services - Search Updated.
- 1 2 staff, CNBC.com (26 липня 2016). Joe Tsai. CNBC. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Flannery, Russell. Inside Alibaba: Vice Chairman Joe Tsai Opens Up About Working With Jack Ma And Jonathan Lu. Forbes. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ He, Laura (20 червня 2023). Alibaba names new chairman and CEO in major shakeup | CNN Business. CNN (англ.). Процитовано 12 вересня 2023.
- ↑ Chung Tsai: Executive Profile & Biography. Bloomberg L.P. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Brooklyn Nets owner Joe Tsai weighs in on Houston Rockets storm. South China Morning Post (англ.). 7 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
- ↑ Nets owner Joe Tsai posts lengthy open letter about Daryl Morey situation - Sportsnet.ca. www.sportsnet.ca. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ Joe Tsai, Brooklyn Nets owner and Alibaba co-founder, blasts NBA GM's pro-Hong Kong tweet. Fox Business. 7 жовтня 2019.
- ↑ James Harden says 'we love China;' Nets owner Joe Tsai weighs in on Morey tweet. NBC Sport. 7 жовтня 2019.
- ↑ Bush Lifetime Of Leadership Awards Presented At Blue Leadership Ball. Yale University (англ.). 17 листопада 2017. Процитовано 14 жовтня 2019.
