Перейти до вмісту

Хастінапур

Хастінапур
Основні дані
29°17′00″ пн. ш. 78°02′00″ сх. д. / 29.283333333333° пн. ш. 78.033333333333° сх. д. / 29.283333333333; 78.033333333333G O
Країна Індія Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяМірут Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ202 ± 1 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясAsia/Kolkata
GeoNames1270237
OSM ↑1958010 ·R (Мірут)
Поштові індекси250404 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

CMNS: Хастінапур у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хастінапур — місто в окрузі Мірут в індійському штаті Уттар-Прадеш. Хастінапура була описана в індуїстських текстах, таких як Махабхарата та Пурани, як столиця королівства Куру, місто також згадується в стародавніх джайнських текстах. Хастінапур розташований на правому березі річки Ганг.

Етимологія

[ред. | ред. код]

На санскриті Hastinapura перекладається як «місто слонів», де Hastina означає «слон», а pura – місто. Його історія сягає часів Махабхарати.[1] За легендою, місто було названо на честь царя Хасті.[2]

Місто також згадується в Рамаяні, у 13-й і 14-й строфі якої сказано (у перекладі):

Переправившись через Гангу в Хастінапурі, вони попрямували на захід і, досягнувши через Куру Джангалу царства Панчала і побачивши повноводні озера і річки з чистою водою, згадані вище посланці вирушили вперед швидким кроком, зважаючи на терміновість їхньої місії.

Історія

[ред. | ред. код]

Ранні археологічні залишки регіону належать до культури охристо-кольорової кераміки, яка була культурою бронзової доби Ганга Ямуна доаб. Близько 1200 року до нашої ери регіон трансформувався в культуру залізної доби. Регіон був зайнятий культурою розписного сірого посуду, яка відповідає ведичному періоду .[3]

У Махабхараті Хастінапур зображається як столиця королівства Куру Кауравів. Багато подій у «Махабхараті» відбувалися саме в місті Хастінапур. Відповідно до «Махабгарати», 100 братів Каурав народилися в цьому місті від матері, королеви Гандхарі, дружини короля Дгрітараштри. На березі Будхі-Ґанга два місця поблизу Хастінапура (Драупаді Гхат[4] і Карна Гхат) пов'язані з персонажами Махабхарати.

Баларама тягне Хастінапур до Гангу, зображений на сторінці із серії «Бгаґавата Дасамсканда»

Перша згадка про Хастінапур у Пуранах презентує місто як столицю королівства імператора Бгарати.

Кам'яний рельєф II століття із зображенням 170 джайнських тіртханкарів у позі лотоса, розкопаний у Хастінапурі

Розкопки в Хастінапурі були проведені на початку 1950-х років Б. Б. Лалом, генеральним директором Археологічної служби Індії. Хоча основна мета цих розкопок, за словами самого Лала, полягада у визначенні стратиграфічного положення розписного сірого посуду щодо інших відомих керамічних виробів раннього історичного періоду, Лал виявив кореляції між текстом Махабхарати та матеріальними залишками, які він розкопав у Хастінапурі. Це спонукало його до історизації деяких традицій, згаданих у Махабхараті, а також до пов'язування появи розфарбованого сірого посуду з арійцями у верхній частині басейну Гангу.[5]

Хастінапур вказаний в Айн-і-Акбарі як паргана (адміністративна одиниця) під Делійським саркаром. Місто приносило дохід у розмірі 4 466 904 індійських дам для імперської скарбниці та забезпечувало силу 300 піхотинців і 10 кавалеристів. Автор Абу'л-Фазл ібн Мубарак описує місто як «стародавнє індуїстське поселення», що лежить на Ганзі.[6]

У часи Британської Індії Хастінапуром правив Раджа Наїн Сінгх Нагар, який побудував багато індуїстських храмів у самому місті та навколо нього.[7]

Географія і клімат

[ред. | ред. код]

Сучасний Хастінапур — це місто в регіоні Доаб штату Уттар-Прадеш в Індії за 37 км від Мірута та майже за 96 км на північний схід від Делі на національному шосе 34.[8] Це невелике містечко, відновлене Джавахарлалом Неру 6 лютого 1949 року.29°10′ пн. ш. 78°01′ сх. д. / 29.17° пн. ш. 78.02° сх. д. / 29.17; 78.02G O .[9] При середній висоті 218 м, у Хастінапурі температура коливається в межах 5—40 °C (41—104 °F) . Літній сезон триває з березня по травень, протягом якого температура коливається в межах 32—40 °C (90—104 °F) . Сезон мусонів триває з липня по вересень, протягом якого температура відносно низька. Зима триває з грудня по лютий, причому грудень зазвичай є найхолоднішим місяцем року. У цей час температура може опускатися приблизно до 5 °C (41 °F) і зазвичай не перевищує 14 °C (57 °F) .[10]

Демографія

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення Індії 2011 року, населення Хастінапур-Нагар-Панчаят становило 26 452 особи, з яких 14 010 чоловіків і 12 442 жінки. Рівень грамотності в місті становив 74,5 % трохи вище, ніж середній по країні 74 %. Близько 14 % населення були віком до 6 років.[11][12]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Розташований на березі старої ущелини Гангу, Хастінапур вважається одним із найсвятіших місць як для індуїстів, так і для джайнів. Вважається, що це місце народження трьох джайнських тіртханкар. Тут є багато стародавніх індуїстських храмів, зокрема храм Пандешвар і храм Карна, а також джайнські храми, такі як Шрі Дігамбер, Джайн Мандір, Джамбудвіп, Кайлаш Парват і Шветамбар.[13][14]

Храми і пам'ятники

[ред. | ред. код]

Шрі Дігамбер Джайн Прачін Бада Мандір

[ред. | ред. код]
Прачін Бада Мандір

Шрі Дігамбер Джайн Бада Мандір є одним із найстаріших джайнських храмів у Хастінапурі. Вважається, що головний храм був побудований у 1801 році під егідою Раджі Харсукха Рая, який був імперським скарбником імператора Шах-Алама II.[15][16][17] У храмі є багато інших об'єктів, зокрема поліцейська дільниця, Дігамбер Джайн Гурукул і ашрам Удасін. За кілька кілометрів від головного храму розташовані кілька визначних туристичних пам'яток, зокрема Джал Мандір, джайнська бібліотека, музей Ачар'я Від'янанда, 24 тонки та стародавні Нішіяджі.[18]

Шрі Шветамбар Джайн Аштапад Теерт

[ред. | ред. код]
Аштапад

Шрі Аштапад Тіртх був побудований під егідою Шрі Хастінапур Джайн Шветамбар Тіртх Траст. Це 46-метрова (151 фут) споруда, присвячена першому тіртханкарі Рішабхнатху.[19]

Кайлаш Парват Рачна

[ред. | ред. код]

Кайлаш Парват — це 40-метрова (131 фут) споруда, збудована під егідою Шрі Дігамбер Джайн Мандір, Хастінапур. На території Кайлаш Парвату розташовано кілька джайністських храмів, зокрема Ятрі Нівас і Бходжаншала. Кайлаш Парват також має аудиторію та вертолітний майданчик.[20][21]

Джамбудвіп Джайн Тірт

[ред. | ред. код]
Джембудвіп

Джамбудвіп, що зображує модель джайнської космології, був розроблений тут під керівництвом Шрі Г'янматі Матаджі в 1985 році[22]

Храм Пандешвар

[ред. | ред. код]

Розташований в історичному місці стародавнього міста Хастінапур, храм Пандешвар присвячений Шиві. Вважається, що цей храм є місцем, де Каурави та Пандави отримали знання з Вед і Пуран.  Храм індуїстської богині Калі та багато індуїстських ашрамів також присутні на пагорбі між руїнами. За легендою, в період Махабхарати старший син Панду Юдхіштхіра встановив шивалінгу в храмі Пандешвара Махадева перед початком війни Махабхарати і молився Шиві, щоб той благословив його на перемогу у війні..[23]

Храм Карна

[ред. | ред. код]
Карнешвар Мандір

Храм Карна розташований неподалік від храму Пандешвар у давній ущелині на березі Гангу. Вважається, що лінгам всередині храму Карни був встановлений Карною, одним з видатних постатей Махабхарати..[24]

Бхай Дхарам Сінгх Гурдвара

[ред. | ред. код]

Це невелика Гурдвара (місце служіння сикхів), розташована в селі Сайфпур, приблизно за 2,5 км від Хастінапура.[25][26]

Заповідник Хастінапур

[ред. | ред. код]
Перелітні птахи в заповіднику Хастінапур

Заповідник Хастінапур, заснований у 1986 році, є одним із відомих проектів дикої природи в Індії. Заповідник простягається на широку територію, охоплюючи райони Мірут, Газіабад, Гаутам Будх Нагар, Бійнор, Хапур і Джіотіба Пхуле Нагар в Уттар-Прадеш . Це розлогий ліс, що займає площу майже 2 073 квадратні кілометри (800 миля2) .[27][28]

Фестивалі та ярмарки

[ред. | ред. код]

Щороку в Хастінапурі проводяться різноманітні культурні заходи та релігійні свята, зокрема Акшая Тритія, Дас Лакшана, Картік Мела, Холі Мела та Дурга Пуджа . Ці фестивалі, серед інших, організовують неурядові організації (НУО) та Державне управління туризму.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Uttar Pradesh - History. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 16 грудня 2019.
  2. ↑ J.P. Mittal (2006). History Of Ancient India (a New Version) : From 7300 Bb To 4250 Bc. Т. 1. New Delhi: Atlantic Publishers & Distributors. с. 308. ISBN 978-81-269-0615-4. Процитовано 21 березня 2018.
  3. ↑ Singh, Upinder (2008). A History of Ancient and Early Medieval India From the Stone Age to the 12th Century. ISBN 9788131711200.
  4. ↑ Excavation Sites in Uttar Pradesh - Archaeological Survey of India. asi.nic.in.
  5. ↑ Excavation Sites in Uttar Pradesh - Archaeological Survey of India. asi.nic.in. Процитовано 25 серпня 2015.
  6. ↑ The Ain-i-Akbari, Calcutta: Asiatic Society of Bengal, 1891, с. 288, процитовано 21 січня 2021
  7. ↑ Habib, Irfan (1997). Unreason and Archaeology: The 'Painted Grey-Ware' and Beyond. Social Scientist. 25 (1/2): 16—24. doi:10.2307/3517758. JSTOR 3517758.
  8. ↑ Distance Hastināpur, Uttar-Pradesh, IND > New-Seema-Puri, New-Delhi, North-East, Delhi, IND - Air line, driving route, midpoint. www.distance.to.
  9. ↑ Maps, Weather, and Airports for Hastinapur, India. fallingrain.com. Процитовано 25 серпня 2015.
  10. ↑ Hastinapur Weather Forecast. WorldWeatherOnline.com.
  11. ↑ Hastinapur Nagar Panchayat City Population Census 2011-2023 | Uttar Pradesh. www.census2011.co.in. Процитовано 1 квітня 2023.
  12. ↑ Hastinapur (Meerut, Uttar Pradesh, India) - Population Statistics, Charts, Map, Location, Weather and Web Information. www.citypopulation.de. Процитовано 1 квітня 2023.
  13. ↑ महाभारत सर्किट: जितनी ऊपर, उससे कहीं ज्यादा जमीन के नीचे है हस्तिनापुर की वैभवशाली गौरवगाथा. Amar Ujala (гінді).
  14. ↑ Hastinapur | Meerut | UP Tourism. uttarpradesh.gov.in. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  15. ↑ Major Attractions | Meerut Development Authority. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 8 травня 2023. [Архівовано 2019-10-05 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Digambar Jain temple Shri Hastinapur. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 19 квітня 2016.
  17. ↑ Evans, Christopher (2014). A Review of World Antiquarianism: Comparative Perspectives. Т. 24. Getty Publications. с. 431. doi:10.5334/bha.2418. ISBN 978-1606061480. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Welcome to UP Tourism-Official Website of Department of Tourism, Government of Uttar Pradesh, India | Hastinapur. www.uptourism.gov.in. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 8 травня 2023. [Архівовано 2020-08-05 у Wayback Machine.]
  19. ↑ HereNow4U.net :: Article Archive - The 151-Foot High Ashtapad Teerth in Hastinapur. HereNow4u: Portal on Jainism and next level consciousness. Процитовано 25 серпня 2015.
  20. ↑ Home. bhaktibharat.com. Процитовано 25 серпня 2015.
  21. ↑ WWW.JAINHERITAGECENTRES.COM > Jainism In India > Uttar Pradesh > Hastinapur > Kailash parvat Mandir. jainheritagecentres.com. Січень 2012. Процитовано 25 серпня 2015.
  22. ↑ Home. jambudweep.org. Процитовано 25 серпня 2015.
  23. ↑ Yudhishthira had established the shivalinga. timesofindia.
  24. ↑ Work on Mahabharat Circuit to start soon. The Hindu. 25 січня 2006. Архів оригіналу за 23 березня 2006. Процитовано 25 серпня 2015. [Архівовано 2006-03-23 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Bhai Dharam Sing Gurdwara - Hastinapur - Bhai Dharam Sing Gurdwara Photos, Sightseeing - Native Planet. nativeplanet.com. Процитовано 25 серпня 2015.
  26. ↑ Official Website Of Uttar Pradesh State Tourism Development Corporation Ltd. upstdc.co.in. Процитовано 16 березня 2020.
  27. ↑ Hastinapur sanctuary. The Hindu. 9 грудня 2006. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 25 серпня 2015. [Архівовано 2012-11-03 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Hastinapur Sanctuary. indiatravelfaq.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.

Подальше читання

[ред. | ред. код]