Тримельхіон
| Тримельхіон | |
|---|---|
 | |
| Римський преномен | Гай / Ґай  |
| Римське родове ім'я | Pompeiusd |
| У шлюбі з | Fortunatad |
| Рід (Стародавній Рим) | Помпеї |
| Рід діяльності | торговець, банкір |
| Соціальний прошарок | libertusd |
| Персонаж твору | Сатирикон |
| Історичний період | High Roman Empired |
| Наративна роль | титульна роль |
 Тримельхіон у Вікісховищі | |
Тримельхіон (лат. Trimalchio) — вигаданий персонаж античного сатиричного роману Сатирикон давньоримського письменника Петронія. Один із найяскравіших образів твору, що уособлює розбагатілого вільновідпущеника, який прагне наслідувати аристократію, але демонструє несмак і неосвіченість.
Тримельхіон є центральною фігурою найвідомішого фрагмента Сатирикону — епізоду Cena Trimalchionis («Бенкет Тримельхіона»), який зберігся майже повністю. Саме цей розділ став класичним прикладом римської сатири на соціальні зміни в епоху ранньої Римської імперії.
Тримельхіон — колишній раб, який завдяки комерції та спритності накопичив величезні статки. Попри матеріальний успіх, він:
- не має системної освіти;
- говорить із численними помилками;
- прагне виглядати витонченим і культурним;
- демонструє показну розкіш і марнотратство.
Його поведінка характеризується поєднанням самовпевненості, вульгарності та прагнення до соціального визнання.
Епізод «Бенкету Тримельхіона» є сатиричним центром твору. У ньому описано розкішну трапезу, під час якої господар:
- подає екстравагантні й символічні страви;
- організовує театралізовані вистави;
- демонструє багатство через надмірність;
- виголошує недоречні «філософські» міркування.
Сцена підкреслює контраст між матеріальним достатком і культурною обмеженістю героя.
Образ Тримельхіона відображає явище соціальної мобільності у Римській імперії, коли вільновідпущеники могли досягати значного економічного впливу. Водночас традиційна аристократія ставилася до них із зневагою.
Персонаж слугує засобом критики:
- нових багатіїв;
- деградації смаку;
- імітації аристократичних норм без їхнього змісту.
У літературознавстві Тримельхіон часто розглядається як архетип:
- «вискочки»;
- людини, що ототожнює статус із багатством;
- соціального типу, який наслідує вищі верстви без розуміння їхньої культури.
Образ Тримельхіона мав значний вплив на європейську культуру:
- став символом показної розкоші та несмаку;
- використовувався як алегорія в літературі та публіцистиці;
- надихнув численні художні інтерпретації.
Серед найвідоміших адаптацій — фільм Сатирикон Фелліні (1969) режисера Федеріко Фелліні.
- Petronius. Satyricon.
- Conte, G. B. Latin Literature: A History.
- Walsh, P. G. The Roman Novel.
- Текст Satyricon (лат.) (англ.).
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |