Острава
О́страва (чеськ. Ostrava locally [ˈostrava] (
прослухати), нім. Ostrau, пол. Ostrawa) — місто на північному сході Чехії, третє за кількістю мешканців в країні та центр другої за кількістю населення агломерації країни, після Праги, адміністративний центр Мораво-Сілезького краю.
Місто розташоване при злитті річок Остравиці, Одри, Лучини й Опави. Історія міста і його зростання тісно пов'язані з експлуатацією і переробленням покладів високоякісного чорного вугілля, відкритих в районі, що дало місту індустріальний вигляд і неофіційну назву — «сталеве серце республіки» — під час існування комуністичного правління в Чехословаччині. Багато компаній важкої індустрії зараз[коли?] закриті або перепрофільовані.
Острава розташована на північно-східній околиці Чехії, близько від кордону з Польщею (15 км) та Словаччиною (55 км). Вона простягається над північною частиною долини Моравська Брама (чеськ. Moravská brána), що простягнулася з півночі на південь. Середня висота — близько 210 м над рівнем моря.
Місцевий клімат помірний, з теплим літом і холодною вологою зимою. Через східне розташування міста континентальний клімат трохи різкіший, ніж в іншій частині країни. Середньорічна температура: 8,6 °C (січня — −2,4 °C, липня — +17,8 °C), середньорічна кількість опадів — близько 700 мм.
| Клімат Острави | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,4 | 2,8 | 7,7 | 13,5 | 18,9 | 21,9 | 23,6 | 23,4 | 19,4 | 14,0 | 6,7 | 2,0 | 12,9 |
| Середній мінімум, °C | −5,6 | −4,1 | −0,8 | 3,0 | 7,3 | 10,6 | 11,9 | 11,6 | 8,7 | 4,7 | 0,9 | −3,2 | 3,8 |
| Норма опадів, мм | 27 | 30 | 34 | 52 | 91 | 104 | 91 | 92 | 59 | 42 | 45 | 34 | 701 |
| Джерело: Погода и климат | |||||||||||||
Археологічні розкопки підтвердили, що на місці нинішньої Острави люди селилися ще 25 000 років тому. У Середньовіччя через ці місця проходив Бурштиновий шлях. Саме місто було засноване в 1267 році. З часом економічне значення Острави впало і до кінця XVIII століття вона була маленьким провінційним ремісничим містечком з населенням близько 1000 жителів.
У 1763 році були знайдені великі поклади вугілля, що призвело до індустріального буму і припливу населення в місто. У 1830 році в місті було побудовано металургійний завод, в 1847 році побудована залізниця, що з'єднала місто з Віднем. Під час Другої світової війни Острава як центр металургії зазнала руйнівного бомбардування англо-американської авіації. У соціалістичний період місто було відновлено після війни та знову стало одним з головних промислових центрів Чехословаччини.
Після оксамитової революції 1989 року і переходу до ринкової економіки промисловість Острави зазнала депресії й піддалася реструктуризації. У 1994 році через нерентабельність і небажання чеської влади дотувати цю галузь в околицях міста було припинено видобуток вугілля. Металургійні підприємства було продано транснаціональним компаніям: комбінат Nová huť у 2003 році був проданий Mittal Steel, Вітковіцький металургійний комбінат у 2005 році — ЄвразХолдингу.
Острава розділена на 23 райони. Найнаселеніший район — Острава-Юг (113 973 жителі), найменше жителів в районі Нова Вес (682).
Найбільшу територію має район Слезська Острава (41,4 км²), найменшу — район Пустковес (1,07 км²).
На 2003 рік населення Острави становило 315 442 мешканці, що проживають у 23 районах, утворених зі злиття 34 колишніх містечок і сіл. Площа Острави — 212 км². Щільність населення — 1505 осіб на км².
Історично окрім чехів в Остраві проживало багато поляків, німців і євреїв. Однак, під час Другої світової війни багато євреїв було вбито або вислано до концентраційних таборів. Після війни німці були вислані з Острави, відповідно до Декретів Бенеша, і в місто почали прибувати словаки. Таким чином більшість мешканців Острави (більш ніж 90 %) зараз складають чехи або моравани, у місті також проживає меншість словаків (близько 3,4 %).[3]
Населення Острави говорить на особливому діалекті чеської мови, у якому скорочуються всі голосні звуки, а наголос ставиться на передостанній склад, що робить діалект схожим на польську мову.
Через недавню[коли?] реструктуризацію важкої промисловості району рівень безробіття набагато вище, ніж у середньому по країні — 18,4 %[де?] (на 2004), що становить близько 30 000[чого?].
Металургія — «АрселорМіттал Острава» (5685 працівників), «Євраз Вітковіце Стіл» (1111 працівників)
Машинобудування — «Вітковіце Машини Холдинг» (7896 працівників), «Шкода Вагонка» (336 працівників)
Виробництво автомобілів — «Сунгввоо Хітех» (1505 працівників), «Хаиес Леммерз» (726 працівників), «КЕС електронних систем» (647 працівників)
Хімічна промисловість — «БорсодХім МХЗ» (354 працівники)
Інформаційні технології — «Тието» (1952 працівники), «Пегатрон» (548 працівників)
Енергетика — «Далькия» (750 працівників)
В Остраві чотири театри: Národní divadlo moravskoslezské (Національний театр Моравії-Сілезії). У нього дві будівлі: Divadlo Antonína Dvořáka (імені Антоніна Дворжака) і Divadlo Jiřího Myrona. Інші театри: Divadlo Petra Bezruče (імені Петра Безруча), Komorní scéna Aréna (Камерний театр-арена) і Ляльковий театр Острава.
У місті діють два державні університети: Остравський університет та VŠB — Технічний університет Острави.
Представлено трамваєм[cz] (найбільша мережа в Моравії та друга в країні), тролейбусом[cz], автобусом[cz] та таксі.
Міжнародне авіасполучення Острави здійснюється через аеропорт імені Леоша Яначека Острава, розташований у Мошнові приблизно за 20 км від міста. Аеропорт обслуговує Моравсько-Сілезький край і є важливим регіональним пунктом повітряного сполучення на північному сході Чехії.
Станом на 2026 рік з Острави виконуються регулярні міжнародні рейси, зокрема до Варшави, Лондона, Малаги та Жирони. Сполучення з Варшавою, яке обслуговує авіакомпанія LOT Polish Airlines, має значення передусім як пересадковий маршрут, що забезпечує доступ до ширшої мережі рейсів у Європі, Північній Америці та Азії.
Окрім регулярних рейсів, аеропорт Острави має розвинуту мережу сезонних і чартерних напрямків. У літній період виконуються рейси до популярних туристичних напрямків у Середземномор’ї, Північній Африці та на Близькому Сході, зокрема до Греції, Туреччини, Єгипту, Болгарії, Іспанії, Тунісу, Албанії та Італії.
Авіасполучення Острави має переважно міжнародний характер і орієнтоване як на туристичні перевезення, так і на зручне з’єднання регіону з великими європейськими транспортними вузлами.
| Місто | Країна | Співпраця з року | Напрямки співпраці |
|---|---|---|---|
| Катовіце | Польща | 1960, поновлено 1996 | реформа державного управління, організація чесько-польських днів, відродження промислових територій |
| Дрезден | Німеччина | 1971, поновлено 1995 | культура, молодь, освіта |
| Спліт | Хорватія | 1976 рік | співробітництво в галузі культури та безпечного транспорту в Європі |
| Пірей | Греція | 1997 рік | співробітництво в галузі культури та освіти |
| Ковентрі | Великобританія | 1957, поновлено 1990 | освіта, співпраця господарських палат |
| Кошице | Словаччина | 2001 рік | відродження промислових територій, культури, кооперації пенсіонерів |
| Мішкольц | Угорщина | 2001 рік | ревіталізація промислових зон |
| Пітсбург | США | 2001 рік | ревіталізація промислових територій, екологія |
| Уральськ | Казахстан | 2008 рік | бізнес, економічне, науково-технічне співробітництво, охорона навколишнього середовища, спорт, туризм, малий та середній бізнес |
| Шривпорт | США | 2015 рік | |
| Газіантеп | Туреччина | 2012 рік | підтримка розвитку економічних відносин, культурного обміну |
| Абомі | Республіка Бенін | 2012 рік | урбаністика та відродження міста, стратегічне планування, підтримка підприємницької діяльності, захист навколишнього середовища, діяльність органів самоврядування, освіта та культура, туризм, спорт |
| Дніпро | Україна | 2024 рік | промисловість, бізнес, освіта, культура, спорт |
У 1949—2022 роках містом-партнером Острави був Волгоград, а в 2009—2022 роках Донецьк. Обидва партнерства були припинені через війну між Росією та Україною.[4]
- Томаш Вацлік (нар. 1989) — відомий чеський футболіст, воротар.
- Томаш Галасек — чеський футболіст, бронзовий призер Чемпіонату Європи (2004)
- Віра Хитілова — чеський кінорежисер, авангардист і піонер чеського кінематографа
- Збинек Іргл — чеський хокеїст, переможець молодіжного чемпіонату світу (2000)
- Марек Янкуловський — чеський футболіст, переможець Ліга чемпіонів УЄФА з AC Milan (2007)
- Філіп Куба — чеський хокеїст, переможець чемпіонату світу (2001)
- Іван Лендл — чеський тенісист, переможець 8 Великого Шлема, переможець Кубка Девіса (1980)
- Мирослав Мамула — чехословацький комуністичний політик
- Лев Прхала — генерал чехо-словацької армії, 1939 року президент Чехо-Словаччини призначив його членом уряду Карпатської України.
- Яромір Шиндел — чеський хокеїст, чемпіон світу (1985)
- Ріхард Шмеглик — чеський хокеїст, переможець зимових Олімпійських ігор (1998), володар Кубка Стенлі (2003)
- Любомир Заоралек — міністр закордонних справ Чеської Республіки
- Міхаела Діглова — чеська модель та II віцеміс конкурсу «Miss Supranational 2012».
- 11128 Остравія — астероїд, названий на честь міста[5].
Костел Богоматері Королеви
- (чес.) Official web
- (англ.) DPO — Public Transport in Ostrava
- (англ.) City information center
- (англ.) Zoo Ostrava official website
- (англ.) Ostrava is a candidate city for European Capital of Culture 2015
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://www.ostrava.cz/cs/o-meste/aktualne/ostrava-vypovi-partnerske-smlouvy[недоступне посилання] -s -Донецьк-і-Волгоград
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Österreichisches Musiklexikon Online · Proleksis Encyclopedia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
 |
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Прага  Брно |
1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 |  Острава  Пльзень |
| 2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
| 3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
| 4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
| 5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
| 6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
| 7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
| 8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
| 9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
| 10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 | ||
| Окреси: |  | |
|---|---|---|
| Найбільші міста: | Острава • Гавіржов • Карвіна • Опава • Фридек-Містек • Тржинець • Орлова • Чеський Тешин • Крнов • Новий Їчин • Копрживниці • Богумін • Брунталь | |