Намбу Йоїтіро

Намбу Йоїтіро
南部 阳 一郎
Народився	18 січня 1921(1921-01-18) Токіо, Японія
Помер	5 липня 2015(2015-07-05) (94 роки) Тойонака, Префектура Осака, Японія  ·інфаркт міокарда
Країна	Японія, США
Діяльність	фізик-теоретик, професор, фізик, дослідник
Alma mater	Токійський університет
Галузь	фізика
Заклад	Токійський університет Осакський університет Чиказький університет
Науковий ступінь	доктор наук (1952)
Відомі учні	Bindu A. Bambahd
Аспіранти, докторанти	Savas Dimopoulosd Ramon Brewster Hoffd
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство Академія наук Японії
Відомий завдяки:	автор ідеї спонтанного порушення симетрії, один з основоположників квантової хромодинаміки
Нагороди	грант Гуггенгайма медаль Оскара Клейна (2005) медаль імені Макса Планка (1985) премія Вольфа з фізики (1994) заслужений діяч культуриd (1978) премія пам'яті Роберта Оппенгеймера (1976) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1970) премія Сакураї (1994) Премія імені І. Я. Померанчукаd (2007) медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (1986)
Намбу Йоїтіро у Вікісховищі

Намбу Йоїтіро ( англ. Yoichiro Nambu, яп. 南部 阳 一郎, нар. 18 січня 1921(19210118) — пом. 5 липня 2015) — японський та американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2008 року за відкриття механізму спонтанного порушення симетрії в субатомній фізиці. Є членом Національної академії наук США (1973), Американської академії мистецтв і наук.

Біографія

Намбу народився в Токіо, 1942 року закінчив Токійський університет, де працював у період 1945-1949. З 1949 по 1971 рік обіймав посаду професора Осакського університету, а з 1971 року — в Інституті ядерних досліджень імені Е. Фермі Чиказького університету.

Наукова діяльність

Наукові праці Намбу присвячені питанням квантової електродинаміки, фізики елементарних частинок, квантової теорії поля, теорії розсіювання, статистики кристалів, теорії надпровідності. У 1951 незалежно від інших учених він запропонував ідею асоціативного народження дивних частинок. 1957 року він передбачив існування векторного омега-мезона і отримав співвідношення, зване «кросинг-симетрією». 1960 року він висунув ідею спонтанного порушення симетрії, а також гіпотезу часткового збереження слабкого аксіального струму адронів. Через рік Намбу доклав концепцію спарювання до задачі визначення спектра мас елементарних частинок. 1964 року він дав загальне математичне доведення теореми Голдстоуна, а також ввів у фізику нове квантове число, яке отримало назву «колір». Наступного року разом з М. Ханом йому вдалося створити схему сильних взаємодій, засновану на трьох триплетах кварків з цілочисельними зарядами (так звана модель Хана — Намбу). На основі цієї моделі Намбу ввів колірну взаємодію, тим самим заклавши основи квантової хромодинаміки.

Нагороди та премії

• Премія Денні Хайнемана в галузі математичної фізики (1970)
• Премія Р. Оппенгеймера (1976)
• Національна наукова медаль США (1982)
• Почесний член Японської Академії (1984)
• Медаль імені Макса Планка (1985)
• Медаль Дірака (1986)
• Премія Сакураї (1994)
• Премія Вольфа з фізики (1994/1995)
• Премія імені М. М. Боголюбова (ОІЯД, 2003)
• Медаль Б. Франкліна (2005)
• Премія імені І. Я. Померанчука (2007)
• Нобелівська премія з фізики (2008)

Роботи

• Й. Намбу. Чому немає вільних кварків. — УФН, Т.124, № 1 (1978).
• Й. Намбу. Кварки. — М.: Мир, 1984.

Література

• Ю. А. Храмов. Фізики: Біографічний довідник. — 2-е вид. — М.: Наука, 1983. С. 193–194.
• М. К. Волков, А. Є. Раджабов. Модель Намбу — Йона-Лазініо та її розвиток. — УФН, Т.176, С.569 (2006).
• І. Іванов. Нобелівська премія з фізики — 2008. — Повідомлення на сайті «Елементи».

Посилання

• Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
• Й. Намбу. «Спонтанне порушення симетрії у фізиці елементарних частинок: приклад плідної обміну ідеями». Нобелівська лекція, УФН, тому 179, випуск 12, грудень 2009
• Намбу із співробітниками на сайті фізичного факультету Чиказького університету (англ.)
• Американці отримали Нобелівську премію з хімії
• Йосіро НАМБУ на сайті «Сьогодні в історії»