Мітотан
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
 | |
-enantiomer-from-xtal-3D-bs-17.png) | |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (RS)-1-chloro-2-[2,2-dichloro-1-(4-chlorophenyl)-ethyl]-benzene | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 53-19-0 |
| Код ATC | L01XX23 |
| PubChem | 4211 |
| DrugBank | DB00648 |
| Хімічні дані | |
| Формула | C14H10Cl4 |
| Мол. маса | 320,03 г/моль |
| SMILES | eMolecules & PubChem |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 40% |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | 18–159 днів |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | перорально |
Мітотан (англ. Mitotane), який продається під торговою маркою «Лісодрен» — інгібітор стероїдогенезу та цитостатичний протипухлинний препарат, який використовується для лікування адренокортикальної карциноми та синдрому Кушинга.[1][2][3][4] Він є похідною раннього інсектициду ДДТ та ізомером дихлордифенілдихлоретану, і також відомий як 2,4'-(дихлордифеніл)-2,2-дихлоретан (o,p'-DDD).[5]
Мітотан виробляється компанією «Bristol-Myers Squibb», але він застосовується як орфанний препарат для лікування адренокортикальної карциноми через невелику кількість пацієнтів, які його потребують. Препарат переважно застосовується в пацієнтів, у яких захворювання персистує, незважаючи на хірургічну резекцію, у тих, хто не є кандидатами на операцію, або у тих, у кого зареєстровано метастазування. У ретроспективному дослідженні 2007 року за участю 177 пацієнтів, проведеному з 1985 по 2005 рік, було показано значне збільшення безрецидивного періоду після радикальної операції з подальшим застосуванням мітотану порівняно з лише хірургічним втручанням.[6] Препарат також іноді використовується для лікування синдрому Кушинга.[3]
Застосування мітотану щоправда обмежене побічними ефектами[7], якими за повідомленнями дослідників є анорексія та нудота (88 %), діарея (38 %), блювання (23 %), зниження пам'яті та здатності до концентрації уваги (50 %), шкірний висип (23 %), гінекомастія (50 %), артралгія (19 %) та лейкопенія (7 %).[8]
Мітотан є інгібітором кори надниркових залоз. Препарат діє як інгібітор ферменту розщеплення бічного ланцюга холестерину, а також меншою мірою 11β-гідроксилази, 8-гідроксилази1 (альдостеронсинтази, CYP11B2), та 3β-гідроксистероїддегідрогенази (3β-HSD).[1][7] Крім того, мітотан має пряму та селективну цитотоксичну дію на кору надниркових залоз через невідомий механізм, і таким чином викликає постійну атрофію надниркових залоз, подібно до дихлордифенілдихлоретану.[9][10]
Аналогами мітотану є аміноглутетимід, амфенон B та метирапон.
Мітотан уперше був представлений у 1960 році для лікування адренокортикальної карциноми.[3]
Мітотан — це загальна назва препарату та його міжнародна непатентована назва, прийнята назва в США, схвалена британська назва, та японська назва.[4][11]
Мітотан продається під торговою маркою «Лісодрен».[4]
- 1 2 Cavagnini F, Giraldi FP (18 травня 2010). Adrenal Causes of Hypercortisolism. У Jameson JL, De Groot LJ (ред.). Endocrinology - E-Book: Adult and Pediatric. Elsevier Health Sciences. с. 1888–. ISBN 978-1-4557-1126-0. (англ.)
- ↑ Hahner S, Fassnacht M (квітень 2005). Mitotane for adrenocortical carcinoma treatment. Current Opinion in Investigational Drugs. 6 (4): 386—394. PMID 15898346. (англ.)
- 1 2 3 Dang C, Trainer PJ (1 жовтня 2010). Medical Management of Cushing's Syndrome. У Bronstein MD (ред.). Cushing's Syndrome: Pathophysiology, Diagnosis and Treatment. Springer Science & Business Media. с. 156–. ISBN 978-1-60327-449-4. (англ.)
- 1 2 3 Elks J (14 листопада 2014). The Dictionary of Drugs: Chemical Data: Chemical Data, Structures and Bibliographies. Springer. с. 382–. ISBN 978-1-4757-2085-3. (англ.)
- ↑ Mitotane. PubChem. U.S. National Library of Medicine. (англ.)
- ↑ Terzolo M, Angeli A, Fassnacht M, Daffara F, Tauchmanova L, Conton PA, Rossetto R, Buci L, Sperone P, Grossrubatscher E, Reimondo G, Bollito E, Papotti M, Saeger W, Hahner S, Koschker AC, Arvat E, Ambrosi B, Loli P, Lombardi G, Mannelli M, Bruzzi P, Mantero F, Allolio B, Dogliotti L, Berruti A (червень 2007). Adjuvant mitotane treatment for adrenocortical carcinoma. The New England Journal of Medicine. 356 (23): 2372—2380. doi:10.1056/NEJMoa063360. PMID 17554118. (англ.)
- 1 2 Tzanela M, Vassiliadi DA, Tsagarakis S (24 березня 2014). Coincidental adrenal masses and adrenal cancer. У Harris PE, Bouloux PM (ред.). Endocrinology in Clinical Practice (вид. Second). CRC Press. с. 216–. ISBN 978-1-84184-951-5. (англ.)
- ↑ Schteingart DE, Motazedi A, Noonan RA, Thompson NW (вересень 1982). Treatment of adrenal carcinomas. Archives of Surgery. 117 (9): 1142—1146. doi:10.1001/archsurg.1982.01380330010004. PMID 7115060. (англ.)
- ↑ Sojka WS, Raizer J (28 вересня 2011). Neurologic Complications of Hormonal Chemotherapies. У Lee EQ, Schiff D, Wen PY (ред.). Neurologic Complications of Cancer Therapy. Demos Medical Publishing. с. 179–. ISBN 978-1-61705-019-0. (англ.)
- ↑ Kannan CR (6 грудня 2012). Cushing's Syndrome. The Adrenal Gland. Springer Science & Business Media. с. 160–. ISBN 978-1-4613-1001-3. (англ.)
- ↑ Index Nominum 2000: International Drug Directory. Taylor & Francis. 2000. с. 697–. ISBN 978-3-88763-075-1. (англ.)
- Komissarenko VP, Chelnakova IS, Mikosha AS (1978). Effect of o,p-dichlorodiphenyldichloroethane and perthane in vitro on glutathione reductase activity in the adrenals of dogs and guinea pigs. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 85 (2): 152—154. doi:10.1007/BF00800110. (англ.)
- Mitotane – information sheet. Government of Canada. 16 жовтня 2017. (англ.)
- RISK MANAGEMENT SCOPE for Benzene, 1-chloro-2-[2,2-dichloro-1-(4-chlorophenyl)ethyl]- (Mitotane)] (PDF). Environment Canada & Health Canada. липень 2013. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2014. (англ.)