Еліс Купер
| Еліс Купер | |
|---|---|
англ. Alice Cooper  | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Вінсент Деймон Фурньє |
| Дата народження | 4 лютого 1948 (78 років) |
| Місце народження | Детройт |
| Роки активності | 1964 — наш час |
| Громадянство |  США |
| Віросповідання | християнство[1] і The Church of Jesus Christ (Bickertonite)d |
| Професія | музикант шоумен |
| Освіта | Cortez High Schoold і Glendale Community Colleged |
| Інструменти | вокал, гітара, гармоніка |
| Мова | англійська |
| Жанр | глем-рок шок-рок хард-рок хеві-метал |
| Псевдоніми | Alice Cooper |
| Колективи | Alice Cooper |
| Членство | Alice Cooper |
| Лейбли | Straight, Warner Bros., Atlantic, MCA, Epic, Spitfire, Eagle, New West |
| Нагороди | |
| У шлюбі з | Sheryl Cooperd |
| Діти (3 ) | Каліко Куперd |
| AliceCooper | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Е́ліс Ку́пер (англ. Alice Cooper; справжнє ім'я Ві́нсент Де́ймон Фурньє́, англ. Vincent Damon Furnier; нар. 4 лютого 1948, Детройт) — «король жаху та майстер епатажу», американський рок-музикант та шоумен. У 2015 році разом з актором Джонні Деппом та Джої Перрі Еліс Купер утворив музичний супергурт під назвою Hollywood Vampires. Дебютний альбом гурту вийшов 11 вересня 2015 року.
Народився 4 лютого 1948 року у Детройті. Через декілька років родина переїхала до Фініксу (штат Аризона). У підлітковому віці Вінсент захоплювався фантастикою, сюрреалізмом, йому подобалась творчість Сальвадора Далі, все це надалі вплинуло на сценічні образи Еліса Купера. У підлітковому віці Вінсент познайомився з Гленом Бакстоном та Денісом Даневеєм, з якими заснував свою першу групу. Група в той час копіювала хіти відомих виконавців.
1964 року 16-річний Фурньє дуже хотів узяти участь у щорічному конкурсі талантів, який проходив у середний школі Кортез. Для цього він зібрав чотирьох своїх товаришів по команді з легкоатлетичного кросу, щоб створити гурт. До нього увійшли Глен Бакстон[en], Денніс Данавей[en], Джон Тейтум і Джон Спір. Юнаки назвали себе Earwigs («Вуховертки»)[2]. Вони переодяглися в костюми та перуки, щоб бути схожими на The Beatles, і виконали кілька пародій на їхні хіти, переробивши тексти під спортивну тематику. Зокрема, у своїй версії пісні «Please Please Me» рядок «Минулої ночі я сказав ці слова своїй дівчині» вони замінили на «Минулої ночі я пробіг чотири кола для свого тренера»[3]. З усієї компанії лише Бакстон умів грати на музичному інструменті — на гітарі. Тому під час виступу лише він грав по-справжньому, а решта учасників просто імітували гру на своїх інструментах[2][4]. Публіка зустріла виступ захопленими оваціями, і гурт переміг у конкурсі талантів. Після такого успіху юнаки вирішили стати справжнім музичним колективом. Вони придбали музичні інструменти в місцевому ломбарді та почали вчитися грати. Переважно їх навчав Бакстон, він же й написав більшість перших пісень[4]. Згодом вони змінили назву на The Spiders («Павуки»), де Фурньє став вокалістом, Бакстон — соло-гітаристом, Тейтум — ритм-гітаристом, Данавей — бас-гітаристом, а Спір — барабанщиком[2]. 1965 року на Audio Recorders у Фініксі (штат Арізона) вони записали свій перший сингл «Why Don't You Love Me», де Фурньє грав на губній гармоніці. Пісня була кавером на композицію гурту The Blackwell.
1966 року учасники гурту The Spiders закінчили школу Кортес. Незабаром місце ритм-гітариста замість Джона Татума зайняв Майкл Брюс — гравець у американський футбол із середньої школи Норт. Тоді ж колектив випустив свій другий сингл «Don't Blow Your Mind» (власну пісню, що очолила місцеві чарти), а зворотня сторона платівки містила пісню «No Price Tag». До 1967 року гурт почав регулярно їздити з концертами до Лос-Анджелеса. Невдовзі колектив узяв назву Nazz та випустив сингл «Wonder Who's Lovin' Her Now» із піснею «Lay Down and Die, Goodbye» (яка згодом увійшла до репертуару Еліса Купера) на зворотній стороні.
У 1968 група міняє назву на «Alice Cooper» (за розповідями це ім’я з’явилось під час спіритичного сеансу, який влаштувала мати Вінсента та належало середньовічній відьмі). У тому ж році хлопці вирушили до Каліфорнії, де познайомились з Шепом Гордоном, який став менеджером групи та гітаристом Френком Заппою, який допоміг їм укласти контракт зі студією Straight records. Але перші два альбоми, витримані у стилі поп-рок особливого успіху не мали. Але в цей час з групою стався інцидент, який вплинув на всю подальшу творчість Еліса Купера. Це трапилось у 1969 році у Торонто, на фестивалі Rock-N-roll Revival, де група виступала перед 70 000 аудиторією. Ця пригода отримала назву «інцидент з куркою». Під час виступу групи на сцені опинилась курка, Вінсент взяв її та вважаючи, що коли він її підкине, вона полетить, кинув птаха у перші ряди. Курка приземлилась на глядачів, які роздерли її на шматки. Наступного дня газети написали, що Еліс Купер на сцені відірвав птаху голову та випив кров. Френк Заппа, дізнавшись про це рекомендував хлопцям не спростовувати ці чутки, що це призведе до зростання популярності групи. Тоді Еліс Купер зрозумів, в якому напрямку треба працювати, щоб сценічне шоу захоплювало глядачів, таким чином було покладено початок явищу, яке назвали шок-рок.
Не знайшовши підтримки у каліфорнійської публіки, група у 1970 повернулась до Детройту, де їхні виступи сприймали дуже гарно. Успіх прийшов до групи у листопаді 1970, коли вийшов сингл «I'm Eighteen», з альбому «Love it to death», який став гімном тинейджерів. Цей, а також наступний альбом «Killer» отримали статус золотих. Водночас Еліс Купер починає демонструвати на сцені шоу, які принесли йому славу одного з найкращих шоуменів в історії рок-музики. На сцені проливались річки крові, з’являлись всілякі потвори, Елісу відрізали голову, вішали, страчували на електричному стільці тощо. Група вже була популярною, але справжній успіх прийшов після випуску альбому «School’s Out», який мав успіх по обидві сторони Атлантики.
Діяльність групи була викликом суспільству, проти групи піднялася хвиля протесту серед церкви та громадських діячів, її концерти заборонили в Англії, а кліпи були зняті з ефіру. Наступна платівка «Billion Dollar Babies» стала найуспішнішою за всю історію групи. Альбом «Muscle of Love» теж мав успіх, але став останнім альбомом групи. Після його випуску Вінсент остаточно взяв собі псевдонім Еліс Купер та розпочав сольну кар’єру. Його перший альбом «Welcome to My Nightmare!», що розповідає про пригоди хлопчика Стівена, в якому Купер співпрацював з актором фільмів жахів Вінсентом Прайсом, вважається однією з найкращих робіт співака.
Після цього у кар’єрі співака почався тривалий спад, який був обумовлений зловживанням алкоголем, насамперед пивом, яке співак споживав у великих кількостях. У 80-х співак продовжує випускати альбоми та знімається у декількох фільмах жахів. Успіх повертається до нього після виходу у 1989 році альбому «Trash». Співак і сьогодні продовжує виступати та випускає досить сильні альбоми.
У 2012 році знявся у кінофільмі Тіма Бартона «Похмурі тіні» (зіграв сам себе).
Творчість Еліса Купера вплинула на всю індустрію рок-музики, особливо на такі жанри, як панк-рок та ґлем-рок, його сценічні дійства стали еталоном для декількох поколінь музикантів, що грають важкий метал. Дуже багато сучасних виконавців визнають вплив Еліса Купера на їхню музичну діяльність.
В березні 2024 Данські вчені виявили копалину віком 190 мільйонів років і вирішили назвати її на честь американської рок-зірки, учасника Зали слави рок-н-ролу Еліса Купера - Serpula alicecooperi. Про це повідомила Данська геологічна асоціація.[5][6]
| № | Назва | Рік випуску | Місце в чартах | Статус | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| США | Велика Британія | |||||
| 1 | Pretties for You | 1969 | 193 | |||
| 2 | Easy Action | 1970 | не потрапив у чарти | |||
| 3 | Love It to Death | 1971 | 35 | 28 | платиновий | |
| 4 | Killer | 1971 | 21 | 27 | платиновый | |
| 5 | School’s Out | 1972 | 2 | 4 | платиновий | |
| 6 | Billion Dollar Babies | 1973 | 1 | 1 | платиновий | |
| 7 | Muscle of Love | 1973 | 10 | 34 | золотий | |
| 8 | Welcome to My Nightmare | 1975 | 5 | 19 | платиновий | |
| 9 | Alice Cooper Goes to Hell | 1976 | 27 | 23 | золотий | |
| 10 | Lace and Whiskey | 1977 | 42 | 33 | ||
| 11 | From the Inside | 1978 | 68 | 61 | ||
| 12 | Flush the Fashion | 1980 | 40 | 96 | ||
| 13 | Special Forces | 1981 | 125 | 96 | ||
| 14 | Zipper Catches Skin | 1982 | не потрапив у чарти | |||
| 15 | DaDa | 1983 | не потрапив у чарти | 93 | ||
| 16 | Constrictor | 1986 | 59 | 41 | ||
| 17 | Raise Your Fist and Yell | 1987 | 73 | 48 | ||
| 18 | Trash | 1989 | 20 | 2 | платиновий | |
| 19 | Hey Stoopid | 1991 | 47 | 4 | ||
| 20 | The Last Temptation | 1994 | 68 | 6 | ||
| 21 | Brutal Planet | 2000 | 193 | 38 | ||
| 22 | Dragontown | 2001 | 197 | |||
| 23 | The Eyes of Alice Cooper | 2003 | 184 | 112 | ||
| 24 | Dirty Diamonds | 2005 | 169 | 89 | ||
| 25 | Along Came a Spider | 2008 | 53 | 31 | ||
| 26 | Welcome 2 My Nightmare | 2011 | ||||
| 27 | Paranormal[en] | 2017 | ||||
| 28 | Detroit Stories | 2021 | ||||
| 29 | Road | 2023 | ||||
- ↑ https://losmejoresrock.com/alice-cooper-la-entrevista-definitiva-en-la-que-defiende-ser-cristiano/
- 1 2 3 Super Duper Alice Cooper (2014). Dir. Reginald Harkema, Scot McFadyen, and Sam Dunn. Banger Films in association with Eagle Rock Entertainment, The Movie Network, and Movie Central. 2014 – documentary
- ↑ Masley, Ed (6 червня 2015). Alice Cooper bandmates reflect on their historic past. The Arizona Republic.
- 1 2 Rodgers, Larry (Жовтень 1999). Rock lifestyle caught up with Cooper guitarist Glen Buxton. The Arizona Republic. Процитовано 15 серпня 2026.
- ↑ Гороховський, Денис. В честь рок-звезды Элиса Купера назвали червя (рос.).
- ↑ Serpula? alicecooperi sp. nov. – a new serpulid from the Lower Jurassic (Pliensbachian) Hasle Formation of Bornholm, Denmark (PDF) (англ.).
- Alice Cooper(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
- http://www.muzdb.info/detail156.html [Архівовано 28 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Еліс Купер(рос.)
