Перейти до вмісту

Браян Вілсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Браян Вілсон
Brian Wilson
Зображення
Вілсон у 1990
Основна інформація
Повне ім'яангл. Brian Douglas Wilson Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження20 червня 1942(1942-06-20)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження, Інглвуд[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті11 червня 2025(2025-06-11)[5][6] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіБеверлі-Гіллз, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Вествуд[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1961—2025
ГромадянствоСША США
Професіяспівак, інструменталіст, композитор, музичний продюсер
Освітаколледж Ель-Каміноd і Hawthorne High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голостенор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара, бас-гітара, клавішні
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанрРок, рок-н-рол, серф-рок, бароко-поп, психоделічний рок
КолективиThe Beach Boys
ЧленствоThe Beach Boys[1][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблCapitol Records, Brother, Reprise, Caribou
Нагороди
БатькоMurry Wilsond Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиAudree Wilsond Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMarilyn Wilsond і Melinda Ledbetterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (7 Редагувати інформацію у Вікіданих)Carnie Wilsond і Wendy Wilsond Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриДенніс Вілсон і Carl Wilsond Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
brianwilson.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Браян Дуглас Вілсон (англ. Brian Douglas Wilson; нар. 20 червня 1942, Інглвуд, Каліфорнія — 11 червня 2025[9][10]) — американський рок-музикант, композитор і музичний продюсер, особливо відомий як один із засновників, бас-гітарист, вокаліст, аранжувальник і продюсер гурту «The Beach Boys». Його часто називали генієм(інші мови) за новаторські підходи до поп-композиції та майстерне володіння технікою звукозапису, він широко визнаний як один з найбільш новаторських і значущих авторів пісень 20-го століття[11]. Його найвідоміші роботи вирізняються високою ціною виробництва, складними гармоніями та оркестровками, вокальними нашаруваннями та інтроспективними темами. Він також був відомий своїм універсальним фальцетом, який деградував після 1970-х років.

На формування Вілсона вплинули Джордж Гершвін, The Four Freshmen(інші мови), Філ Спектор та Берт Бакарак(інші мови)[12][13][14]. У 1961 році він розпочав свою професійну кар'єру у складі гурту Beach Boys, де був автором пісень, продюсером, співвокалістом, бас-гітаристом, клавішником і фактичним лідером гурту. Після підписання контракту з Capitol Records у 1962 році він став першим поп-музикантом, який написав, аранжував, продюсував і виконував свій власний матеріал. Він також продюсував такі гурти, як The Honeys(інші мови) та American Spring(інші мови). До середини 1960-х років він написав або став співавтором понад двох десятків хітів, що увійшли до американського Топ-40, серед яких «Surf City»(інші мови) (1963), «I Get Around»(інші мови) (1964), «Help Me, Rhonda»(інші мови) (1965) та «Good Vibrations»(інші мови) (1966). Вважається одним з перших авторських музичних продюсерів і перших рок-продюсерів, які почали використовувати студію як інструмент(інші мови)[15].

Зіткнувшись із психічним розладом, Вілсон пережив нервовий зрив наприкінці 1964 року і відмовився від регулярних концертних турів, щоб зосередитися на написанні пісень і продюсуванні, що призвело до таких робіт, як «Pet Sounds» для Beach Boys і його перший сольний реліз «Caroline, No»(інші мови) (обидва 1966 року), а також незавершений альбом «Smile»(інші мови). Наприкінці 1960-х його продуктивність і психічне здоров'я значно погіршилися, що призвело до періодів відлюдництва, переїдання та зловживання алкоголем і наркотичними речовинами. Його першим професійним поверненням став майже сольний альбом The Beach Boys Love You(інші мови) (1977). У 1980-х роках він створив суперечливе творче та ділове партнерство зі своїм психологом Юджином Ленді(інші мови) і відновив свою сольну кар'єру з однойменним альбомом Brian Wilson(інші мови) (1988). Вілсон розійшовся з Ленді у 1991 році і регулярно гастролював з 1999 по 2022 рік. У 2004 році він завершив роботу над версією «Smile»(інші мови), яка принесла йому найбільше визнання як сольному виконавцю[16].

Досягнення Вілсона як продюсера, який провістив визнання популярної музики як виду мистецтва, допомогли започаткувати еру безпрецедентної творчої автономії для артистів, підписаних лейблами. Він вважається важливою фігурою для багатьох музичних жанрів і течій, включаючи каліфорнійський саунд, артпоп, психоделію, камерний поп, прогресивну музику, панк, маргінальну музику і саншайн-поп(інші мови)[17][18]. З 1980-х років його вплив поширився на такі стилі, як постпанк, інді-рок, емо, дрім-поп, shibuya kei та чілвейв[19]. Він отримав численні галузеві нагороди, включаючи дві премії Греммі та Почесну відзнаку Центру Кеннеді, а також номінації на премію «Золотий глобус» та прайм-тайм премію «Еммі». Включений до Зали слави рок-н-ролу в січні 1988 (у складі «The Beach Boys»), Зали слави піснярів (англ. Songwriters Hall of Fame) в 2000 році, та британської Зали музичної слави (UK Music Hall of Fame[en]) в 2006 році. Входить у рейтинг «100 геніїв сучасності». Його життя і кар'єра були драматично показані в біографічному фільмі «Любов і милосердя» 2014 року. Він помер у 2025 році.

Сольна дискографія

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Deutsche Nationalbibliothek Record #119088193 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
  4. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. ↑ Sisario B. Brian Wilson, Pop Auteur and Leader of the Beach Boys, Dies at 82 / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2025. — ISSN 0362-4331
  6. ↑ Beach Boy en genie Brian Wilson verjaagde met muziek zijn demonen — 2025.
  7. ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6919
  8. ↑ Discogs — 2000.
  9. ↑ Музикант, автор пісень і продюсер гурту Beach Boys Браян Вілсон помер у віці 82 років, Еспресо, 12.6.2025
  10. ↑ https://www.theguardian.com/music/2025/jun/11/brian-wilson-beach-boys-dies/
  11. ↑ A conversation with Brian Wilson - Gusto. Gusto (амер.). 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 червня 2025.
  12. ↑ Badman, Keith (2004). Bacon, Tony (ред.). The Beach Boys: the definitive diary of America's greatest band: on stage and in the studio. A Backbeat book. San Francisco: Backbeat books. с. 11. ISBN 978-0-87930-818-6.
  13. ↑ Murphy, James B. (2015). Becoming the Beach Boys, 1961-1963. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc., Publishers. с. 59. ISBN 978-0-7864-7365-6.
  14. ↑ Carlin, Peter Ames (2006). Catch a wave: the rise, fall & redemption of the Beach Boys' Brian Wilson. Emmaus, Pa.: Rodale : Distributed to the trade by Holtzbrinck Publishers. с. 10. ISBN 978-1-59486-320-2. OCLC 63808119.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання)
  15. ↑ Edmondson, Jacqueline, ред. (2013). Music in American life: an encyclopedia of the songs, styles, stars and stories that shaped our culture. Santa Barbara, Calif: Greenwood. с. 890. ISBN 978-0-313-39348-8.
  16. ↑ Carlin, Peter Ames (2006). Catch a wave: the rise, fall & redemption of the Beach Boys' Brian Wilson. New York, NY: Rodale. с. 309. ISBN 978-1-59486-320-2.
  17. ↑ How Brian Wilson Helped Spawn Punk. Stereogum (англ.). 14 квітня 2015. Процитовано 15 червня 2025.
  18. ↑ Guriel, Jason (16 травня 2016). How the Beach Boys' 'Pet Sounds' Invented the Modern Pop Album. The Atlantic (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  19. ↑ Cárdenas, Patricia. Brian Wilson Paved the Way for the Sensitive Pop Revolution. Miami New Times (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
  20. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Браян Вілсон (англ.) .

Посилання

[ред. | ред. код]