Перейти до вмісту

14-та бригада оперативного призначення НГУ «Червона Калина»

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 14-та бригада оперативного призначення НГ (Україна))
14-та бригада оперативного призначення
(з 2022)

8-й полк оперативного призначення
(2014—2022)


8-й окремий полк спеціального призначення
(1994—2014)
Нарукавний знак бригади
Засновано1 червня 1994[1]
Країна Україна
Вид Національна гвардія
У складі
 1 КНГУ
БазуєтьсяВінницька область
м. Калинівка
ПрізвиськаЧервона калина, Калинівський [⇨]
ОборонецьІван Богун
ГаслоВорог тліє, де калина червоніє[2]
Річниці1 червня [⇨]
Війни/битви
Нагороди
Відзнака Президента України — стрічка до Бойового Прапора «За мужність та відвагу»
Відзнака Президента України — стрічка до Бойового Прапора «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»

14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна, також знана як бригада «Червона калина» (14 БрОП, в/ч 3028) — військове формування Національної гвардії України у складі 1-го корпусу НГУ.

Історія

[ред. | ред. код]

Створення та розвиток

[ред. | ред. код]

8-й окремий полк спеціального призначення Внутрішніх військ «Ягуар» заснований наказами МВС України № 25 від 1 червня та № 293 від 8 червня 1994 року.[3]

36 військовослужбовців полку виконували миротворчу місію в колишній Югославії, 1 – перебував у складі миротворчого контингенту в Іраку[4].

Наказом командувача НГУ № 97 від 18 червня 2014 року 8-й полк спеціального призначення ВВ МВС України переформований у 8-й полк оперативного призначення у складі Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ[5].

1 грудня 2022 року наказом командувача НГУ № 432 8-й полк «Ягуар» був розгорнутий у 14-ту бригаду оперативного призначення «Червона Калина[6]».

7 березня 2025 року наказом МВС № 160  бригада була передана до складу 1 корпусу Національної гвардії України «Азов[7]».

Звільнення Харківської ОДА

[ред. | ред. код]

Наприкінці лютого 2014 року Росія розпочала військову агресію проти України, анексувавши Крим та вторгнувшись до Донецької і Луганської областей.

У ніч з 7 на 8 квітня 2014 року «Ягуар» провів спецоперацію зі звільнення Харківської обласної державної адміністрації від сепаратистів. Без жодного пострілу і жертв було затримано 70 порушників.[8][9]

Бої за Слов'янськ

[ред. | ред. код]

У квітні-травні 2014 року 200 військових із «Ягуару» забезпечували правопорядок в Ізюмі та Слов'янську. 5 травня підрозділ полку взяв участь у бою в Семенівці під Слов'янськом.

Бої біля Кримського й Сокільників

[ред. | ред. код]

У серпні 2014 року полк «Ягуар» разом із батальйоном поліції «Луганськ-1» та спецпідрозділом «Омега» провели операцію по зачищенню сіл Кримське й Сокільники Слов'яносербського району Луганської області.[10]

Бої за Ясинувату

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бої за Ясинувату

17-18 серпня 2014 року бійці полку «Ягуар» та спецпідрозділу «Омега» взяли участь у визволенні Ясинуватої разом із 95-ю бригадою ЗСУ.

Оборона Донецького аеропорту

[ред. | ред. код]

В період з вересня 2014 року до 23 січня 2015 року бійці «Ягуару» брали участь у захисті Донецького аеропорту.

Бої за Дебальцеве

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бої за Дебальцеве

17 лютого 2015 року підрозділ полку виконував завдання з виведення українських сил з району Дебальцевого. В смт. Луганське підрозділ потрапив під танковий обстріл супротивника.

Бої за Бузову

[ред. | ред. код]

У лютому 2022 року «Ягуар» був залучений до оборони Києва в районі Мотижина. Поблизу села Бузова підрозділи полку розбили механізовану колону російської армії. В ході подальшої контратаки разом з іншими підрозділами Сил оборони бійці «Ягуара» звільнили близько 20 населених пунктів Київщини.[11][12]

Бої за Сєвєродонецьк і Лисичанськ

[ред. | ред. код]

З червня 2022 року підрозділи полку брали участь у бойових діях у населених пунктах Сєвєродонецьк і Лисичанськ.[11][12]

Бої за Білогорівку

[ред. | ред. код]

У листопаді 2022 року полк звільнив населений пункт Білогорівка Луганської області.

Бої за Спірне та Верхньокам'янське

[ред. | ред. код]

Бійці підрозділів полку, а згодом бригади «Червона Калина» з грудня 2022 року по травень 2023 року захищали населені пункти Спірне та Верхньокам'янське Донецької області.[12][11]

Бої на Запорізькому напрямку

[ред. | ред. код]

З весни 2023 року в ході українського контрнаступу підрозділи бригади вели бої на Запорізькому напрямку. З травня по вересень 2023 року – поблизу села Роботине Пологівського району, відтоді й по липень 2024 року – біля села Вербове того ж району.[11]

Бої на Покровському напрямку

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бої за Покровськ

З липня 2024 року по теперішній час «Червона Калина» тримає оборону в районі Покровська та Мирнограда. У жовтні 2024 року бійці бригади звільнили село Гродівка.

Структура бойових підрозділів

[ред. | ред. код]

Основне посилання:[13]

  • 1-й батальйон оперативного призначення «Ягуар»[14]
  • 2-й батальйон оперативного призначення «Фенікс»[14]
  • 3-й батальйон оперативного призначення «Тигр»
  • Батальйон оперативного призначення «Сутиски»
  • 1 Артилерійський дивізіон
  • 2 Артилерійський дивізіон
  • Батальйон безпілотних систем[15]
  • Батальйон підтримки
  • Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • Рота радіо-електронної боротьби
  • Реактивна артилерійська батарея[16]
  • Розвідувальна рота спеціального призначення
  • Рота снайперів спеціального призначення
  • Самохідний артилерійський дивізіон
  • Танкова рота[16]
  • Медичний пункт

Командування

[ред. | ред. код]

Командири полку

[ред. | ред. код]
  • полковник Валерій Федорович Демич (листопад 1994 – вересень 1998 рр.)
  • полковник Олександр Миколайович Набок (листопад 1998 – листопад 2012 рр.)
  • полковник Олег Миколайович Плахотнюк (листопад 2012 – липень 2014 рр.)
  • полковник Іван Леонідович Миропольський (липень 2014 – жовтень 2017 рр.)[17]
  • полковник Богдан Іванович Вакулко (жовтень 2017 – червень 2022 рр.)

Командири бригади

[ред. | ред. код]

Втрати бригади

[ред. | ред. код]

Військовослужбовці бригади - Герої України

[ред. | ред. код]
  • майор Сергій Миколайович Харченко, Указ Президента України 08.07.2023 № 427
  • лейтенант Анатолій Ярославович Липчей (посмертно), Указ Президента України 23.05.2025 № 339
  • солдат Павло Леонідович Лисиця (посмертно), Указ Президента України 23.05.2025 № 340
  • штаб-сержант Орлівський Андрій Ігорович, Указ Президента України 23.05.2025 № 343
  • полковник Олег Миколайович Мироненко, Указ Президента України 01.08.2025 № 570

Традиції та відзнаки

[ред. | ред. код]

Найменування та символіка

[ред. | ред. код]

8-й полк був відомий під прізвиськом «Калинівський»; 14-та бригада отримала найменування «Червона Калина» за місцем своєї дислокації.

Емблемою бригади є стилізоване зображення червоного полум’я над гроном калини на чорному тлі.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

24 серпня 2015 року під час параду з нагоди 24-ї річниці незалежності України президент України Петро Порошенко вручив командиру полку бойовий прапор з почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[20]

24 березня 2018 року указом Президента України № 82/2018 полку було присвоєно почесне найменування «імені Івана Богуна».[21]

14 жовтня 2019 року Митрополит Київський і всієї України Єпіфаній за заслуги перед Православною Церквою України нагородив особовий склад полку орденом «Святого Архистратига Михаїла» ІІ ступеня.

27 липня 2022 року за особливі бойові заслуги, героїзм і мужність під час захисту територіальної цілісності й незалежності України указом Президента України Володимира Зеленського полку було вручено відзнаку — стрічку до Бойового прапору «За мужність та відвагу».[22]

Бригадні нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

У бригаді існує низка заохочувальних відзнак, спрямованих на вшанування військовослужбовців за мужність, сумлінну службу, високі результати у бойовій підготовці та особистий внесок у розвиток підрозділу:

Нагрудний знак «Червона калина» є символом належності до бойового братерства бригади та продовження її традицій.

Бойові шеврони вручаються на підставі приналежності до підрозділу, участі у бойових операціях або діях, що безпосередньо пов’язані з виконанням поставлених командиром завдань.

Годинники є формою заохочення військовослужбовців, які проявили себе під час виконання бойових завдань, організації служби або підготовки особового складу.

Бойові ножі з символікою бригади вручаються військовослужбовцям, ветеранам, командирам або особам, які зробили значний внесок у розвиток бригади.

Застосовуються й такі форми заохочення, як грамоти, пам’ятні відзнаки, подяки та символічна атрибутика підрозділів.

Вшанування

[ред. | ред. код]

15 жовтня 2016 року Президент України Петро Порошенко у Харкові відкрив пам'ятну дошку, присвячену бійцям спеціального підрозділу Національної гвардії України «Ягуар», які 8 квітня 2014 року звільнили будівлю Харківської ОДА від сепаратистів.[23]

На території Вінниччини та інших регіонів України відкриті дошки пам’яті загиблим бійцям бригади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бригада НГУ Червона калина
  2. ↑ Ворог тліє, де калина червоніє
  3. ↑ Військова частина 3028 (м. Калинівка, Вінницька область). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 11 грудня 2015. [Архівовано 2014-08-26 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Герої не вмирають. Повний список вінничан, що загинули у зоні АТО (Оновлюється). Vinbazar (Українською) . 22 вересня 2014.
  5. ↑ Національна гвардія України. Facebook (Українською) . 11 листопада 2025.
  6. ↑ 14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна.
  7. ↑ Будай, Богдан (16 березня 2026). Про набір “Гвардії наступу” та найскладніші бої з 2014 року і до сьогодні: інтерв’ю з пресофіцером “Червоної калини” Миколою... Vежа.
  8. ↑ Будівлю Харківської ОДА звільнив Ягуар з центральної України. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 9 квітня 2014.
  9. ↑ Подробиці антитерористичної операції в Харкові. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  10. ↑ Вінницькі «ягуарівці» звільняють населені пункти Луганщини. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2015. [Архівовано 2015-02-23 у Wayback Machine.]
  11. 1 2 3 4 Час повертати своє. storm.mvs.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
  12. 1 2 3 «Гвардія наступу»: як набирають бійців, вимоги, зарплата та пільги
  13. ↑ Червона Калина | 14-та бригада оперативного призначення НГУ. Червона Калина (укр.). Процитовано 14 лютого 2026.
  14. 1 2 Розпорядження № 763 від 01 жовтня 2019 року [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 16 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑
  16. 1 2 Біла книга-2016: Національна гвардія України. issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
  17. ↑ 8 полк спеціального призначення НГУ. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 4 вересня 2015.
  18. ↑ О. Яромоленко. В МВС розповіли деталі про «Гвардію наступу» та назви нових штурмових бригад. Полк «Азов» теж розширять до бригади // Бабель. — 2023. — 3 лютого.
  19. ↑ Командира бригади "Червона Калина" Олега Мироненка призначили заступником командувача в Нацгвардії.
  20. ↑ Спецпідрозділ «Ягуар» залишився вірним присязі // Олег Чебан, «Урядовий кур'єр», 16 листопада 2016
  21. ↑ Указ Президента України «Про присвоєння імені Івана Богуна 8 полку оперативного призначення Національної гвардії України» від 24.03.2018 № 83/2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  22. ↑ Указ Президента України від 27 липня 2022 року № 535/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  23. ↑ Президент у Харкові відкрив пам'ятну дошку присвячену бійцям підрозділу Нацгвардії «Ягуар», які звільнили будівлю Харківської ОДА від сепаратистів. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 травня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]